Волинянин поборов чимало життєвих труднощів, але не зміг перемогти смерть.
Читайте також: Безпекова ситуація стабільна, – очільниця Камінь-Каширської районної військової адміністрації Ольга Ващук
Так написала про воїна Сергія Осійчука, роковини від дня смерті якого минають сьогодні, 13 травня, незалежна громадсько-політична газета Полісся.
Сергій був життєлюбом, ідеться в тій публікації, виріс із сестрою у звичайній працьовитій сільській родині. Попри непрості випробування долі, що несправедливо випали на його власну сім’ю, ніколи не падав духом. І таки діждався з дружиною народження коханої донечки, якою дорожив понад усе. Здавалося, ніхто ще так свою дитину не любив. Не міг натішитися своєю Марійкою. Однак вже не прийде тато на її випускний, не поведе він її до вівтаря, не приголубить у тяжку хвилину. Війна відібрала в неї тата.
З лютого 2023-го він став у ряди 14-ї окремої механізованої бригади імені князя Романа Великого. Був стрільцем-помічником гранатометника. Під час жорстоких боїв на Харківщині у квітні отримав тяжке поранення й був госпіталізованим. 13 травня його серце назавжди зупинилося: він поборов чимало життєвих труднощів, але не зміг перемогти смерть.
«Він ніс радість у цей світ. Завжди був дуже позитивний та дотепний, як ніхто харизматично розповідав гуморески. Сергій був ерудованим чоловіком, механізатором. Уміло господарював у полі, ремонтував техніку (трактори, комбайни). Спішив жити, хотів встигнути всюди. І в потрібний момент мужньо став на захист Батьківщини. Він завжди був для односельців чудовою людиною, а тепер навічно буде ще й Героєм», – каже завідувачка Щитинської гімназії Валентина Шумик.
Похоронили воїна з усіма почестями в рідному селі 16 травня 2023 року.
Читайте також наші новини у Facebook
