У селі Бортнів Поромівської громади на Володимирщині місцевий ставок, який раніше збирав на відпочинок людей з усього району, перетворюють у болото. Хоча військові вже готові облаштувати й збудувати там пляж.
Читайте також: На Волині школярка отруїлася алкоголем через хлопця
Що, а головне – хто стоїть на заваді, – йдеться в сюжеті 12 каналу.
На березі ставка – розвалена стара будівля, розкидані пляшки і двійко прогнилих столиків. А у ставку замість карасів та карасів можна зловити хіба старий пакет чи мішок від будівельного сміття. Ще 9 років тому тут збиралися не лише місцеві – на відпочинок до ставка зʼїжджалися з усього району.
Дмитро – місцевий. З 2014 року боронить українську землю. Нині у складі 14 бригади. На Волинь приїхав на кілька днів у службове відрядження. Кожне так повернення додому, каже, розчаровує. Бачить, що поки він з побратимами ризикує власним життям, аби зберегти Україну, люди в тилу палець об палець не вдарити, аби зберегти бодай місцевий ставок. Хоч і зайнятий на фронті, Дмитро готовий взятися за порятунок ставка – для села, місцевих, трьох своїх дітей і для військових, яким ніде проходити реабілітацію. Дмитро очолює спілку ветеранів АТО Поромівської громади, каже, лави ветеранів війни постійно поповнюються, а от місць для їх відновлення та соціалізації як було обмаль, так і лишається. Два роки тому військовий запропонував сільраді організувати локацію для реабілітації ветеранів війни на цьому ставку, а заодно і й відновити місце відпочинку для місцевих. З бюджету не просив ні копійки, лише дозвіл, та й того не отримав. Пояснили, що до 2030 року водойма має господаря. У 2005 році тоді ще Іваничівська районна адміністрація віддала її в оренду жителю Нововолинська. Підприємець Михайло Грищук мав розводити там рибу, тільки за стільки років у Бортневі не бачили ні орендаря ні, тим паче його риби. Бо вести там господарство, знали в селі, чоловік і не планував. Журналісти пробували звʼязатися з орендарем Михайлом Грищуком, утім, його телефон поза зоною. У сільраді на горе орендаря звернули увагу лише рік тому. Мовляв, оренду платив вчасно, тому претензій не було.
«566 гривень він платить за озеро на рік. Копійки, бо це був 2005 рік, оцінка маленька. Зараз би це було 20-30, можливо, 50 тисяч гривень», – каже голова громади Олег Савчук.
Голова громади запевняє, вже запустив процес розірвання з орендарем договору.
«Не проводяться рибоводно-меліоративні заходи (укріплення берегової зони, заліснення, викошування жорсткої водянистої рослинності, охорона джерел водопостачання, зариблення ставків цінними видами риб. На території ставка розміщений тимчасовий будиночок для охорони, теж знаходиться у занедбаному стані, а саме: покрівля та віконні рами відсутні. частково зруйновані стіни», – йдеться в акті.
Унизу пʼять підписів – це члени комісії, які виїздили на ставок і складали цей акт, люди, які підписалися під тим, що ці порушення є підставою для розірвання договору із орендарем Грищуком. Серед них підпис начальниці земельного відділу Ірини Грищук. Навіщо підписала документ і чому раптом вирішила, що підстав розривати договір немає – Ірина Грищук не відповіла. Як і еколог, який теж поставив підпис в акті.
Про те, що члени комісії чомусь перевзутися, голова громади знає. А більше – каже, що на них вплинув сам орендар Грищук.
«Ми ж не підробляли його підпис. Після того, коли він зустрівся з тим чоловіком, то частково його думка помінялася. Яка там була ситуація – я свічку не тримав, але таку ситуацію я знаю», – каже голова громади.
– Ваша землевпорядниця теж зустрічалась з цим Грищуком?
– Не можу вам цього сказати, бо не знаю. Можливо…
Та підписів з документів не зітреш і договір взятися розривати. Так як в оренду Грищуку ставок дістався вже ліквідованої Іваничівської районної адміністрації, розірвати його можна лише через суд.
Якщо суд задовольнить звернення, ставок перейде у комунальну власність Поромівської громади. Тоді, за словами голови, водойму можна буде передати в оренду спілці атовців.
Читайте також наші новини у Facebook
