В Україні тривають воєнний стан та загальна мобілізація.
Читайте також: Волинян попередили про грози та буревій
В Україні воєнний стан та мобілізацію подовжили ще на на 90 днів – до 13 травня 2024 року. Воєнний стан визначається як особливий правовий режим.
Адвокат Роман Сімутін назвав шість законних підстав для перевірки документів у громадян.
Він зазначив, що в Україні є закон, який визначає перелік цих підстав – “Про національну поліцію”, стаття 32 перевірка документів особи.
Якщо особа перебуває у розшуку
Розшук здійснюється виключно за постановою слідчого і практично одночасно з ухвалою слідчого судді про затримання. Інформація вноситься и ту саму базу “Армор”, що й ухилянти, тільки якісно та суттєво відрізняється наповненням. Зазначається, який орган оголосив розшук, фото підозрюваного, обставини злочину, стаття, суддя, який вдав санкцію на затримання, і тому подібне.
“Тож коли вам говорять, що ви ймовірно перебуваєте у розшуці і вам не пред’явили ніяких даних судових ухвал або постанову слідчого – це все “теорія глобальної змови”, – каже Сімутін.
Якщо особа вчинила або має намір вчинити правопорушення
Дуже часто вам таке говорять, що ви схожі на особу, яка вчинила правопорушення. Але що за порушення, за яких обставин його вчинено, де орієнтування – вам про це не скажуть. Інша справа – якщо ви до когось чіпляєтеся, або б’єтеся, або тільки намірилися подзюрчати під дерево. Тоді виникає обґрунтована підстава перевірки ваших документів, бо ви маєте намір вчинити правопорушення. А так – немає правопорушення, немає підстав для перевірки документів.
Якщо особа перебуває на режимному об’єкті
Хоча більшість із людей не проникає на стратегічні режимні об’єкти, але блокпост частково належить до такого об’єкту, правда за умови, що він утворений на підставі спільного наказу командування та коменданта. Якщо він утворений законно, то без перевірки документів не обійтися.
Якщо в особи є засоби та речі, обіг яких обмежений або заборонений
Мова переважно йде про наркотики або зброю. Ця підстава – одна з найбільш розмитих та неконкретизованих, що фактично дозволяє провести як перевірку документів особи, так і поверхневу перевірку авто. У 99% випадків подібна вимога абсолютно безпідставна, нічим не обґрунтована та базується виключно на суб’єктивній думці поліцейського.
“Тож одразу зазначте на камеру, щоб вам пояснили підставу. Попросіть залучити понятих та зазначте надуманість вимоги щодо перевірки документів або автомобіля. І одразу попередьте, що у разі безпідставності підозри ви подасте скаргу”, – пояснив адвокат.
П’яте – якщо особа опинилася на місці ДТП або вчинення правопорушення.
Якщо зовнішні ознаки особи дають підстави вважати, що вона причетна до правопорушення, авто – до ДТП, або є знаряддям вчинення правопорушення чи його об’єктом.
Тут ключове – до якого саме правопорушення ви причетні. Поліцейський повинен зазначити – за яких обставин, де і коли вас бачили, коли було відкрите кримінальне провадження, та за якою статтею. А ще – показати орієнтування на розшук особи або автомобіля. Тобто все має зводитися до законності підстав, а не суб’єктивного висновку.
“Ви скажете: так ТЦК та представники ЗСУ теж перевіряють документи на підставі постанови Кабміну №1456 від 29 грудня 2021 року. Так, але відчуйте суттєву різницю – поліція наділена повноваженнями. Законні повноваження поліції перевіряти документи за замовчуванням тобто за законом, а от уповноважені особи – лише на підставі розпорядження коменданта, яке інколи роблять, але ніколи не зазначають прізвищ осіб, уповноважених на перевірку документів. Тобто можна взяти двірника, надягнути на нього форму і поставити перевіряти документів, адже прізвищ у розпорядженні немає фактично. Будь-кого можна одягнути і поставити на блокпост”, – зауважив правник.
Роман Сімутін також наголосив, що підстави перевірки документів від третього до п’ятого пунктів статті 32 ще якось можна обґрунтувати.
“А інші – звідки представник ТЦК може дізнатися, що особа перебуває у розшуку або вчинила правопорушення? Ніяк”, – резюмував адвокат.
Читайте також наші новини у Facebook
