Інженер волинського підрозділу Національної гвардії України Олександр займається розмінуванням прифронтових і звільнених від російських військ територій.
Читайте також: На Волині понад півтора місяця розшукують зниклу 17-річну Аліну Божко (Відео)
Історію чоловіка розповіли на Facebook-сторінці військової частини № 1141 НГУ.
Родом Олександр із Луганської області. На початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну пішов добровольцем до Нацгвардії, де зголосився займатися саперною справою. У цивільному житті чоловік був аграрієм.
Зі слів військовослужбовця, вибухонебезпечні предмети несуть смертельну загрозу та небезпеку травмувань.
“Безпосередньо міни на довгі роки можуть зробити недоступними родючі українські поля для сільськогосподарських робіт. Міни, вибухонебезпечні предмети залишаються загрозою для мирного населення навіть після завершення бойових дій”, — сказав гвардієць.
У пресцентрі військової частини зазначили, що деокуповані території залишаються небезпечними, як для цивільного населяння, так і для військових через залишки протитанкових та протипіхотних мін, мін-пасток або розтяжок.
Зі слів нацгвардійця Олександра, значну загрозу несуть касетні боєприпаси, покинута техніка й інші заміновані побутові речі, наприклад дитячі іграшки. До Міжнародного дня просвіти з питань мінної небезпеки він поділився правилами безпечної поведінки з вибухонебезпечними предметами.
“Перше правило — цивільним людям, які виявили вибуховий предмет, повинні покинути місце виявлення. Друге правило — попередити перехожих про небезпеку, при нагоді вивісити червоні прапорці або червону шматину. Хвилюєшся, переживаєш… Хочеться вберегти людей, які там знаходяться”, — сказав сапер.
Військовослужбовець додав такі правила, яких слід дотримуватися на прифронтових і деокупованих територіях:
- під час знаходження вибухового предмета не використовувати мобільні телефони, зокрема не знімати відео, не дзвонити, тому що предмет може зініціювати вибух;
- не брати невідомий предмет, як-от мобільний телефон, іграшку, пачку цигарок, запальничку, пляшку води тощо, оскільки ці речі можуть слугувати приманкою, а сам вибуховий пристрій може бути закопаний у землі;
- категорично заборонено розбирати, різати, ламати, використовувати електроінструменти під час виявлення вибухонебезпечного предмета.
“Бувають випадки, коли наші хлопці гинуть від трофейних гранатометів. Навіть бронежилети чи каска… Якщо дуже хочеться чи треба зняти, то треба мати “кішку” або щось схоже з мотузкою не менш як 30 метрів, зачепити, відійти на безпечну відстань, лягти й різко смикнути”, — сказав Олександр.
Як додав інженер волинського підрозділу НГУ, кожен сапер, працюючи “в полі”, повинен бути вмотивований, теоретично підкований і укомплектований необхідним спорядженням та приладами військового призначення.
Читайте також наші новини у Facebook
