В парламенті повідомили, що створення електронного кабінету призовника буде не обов’язком, а правом.
Читайте також: Стало відомо, які статки має колишня очільниця Любешівського району
В урядовому законопроєкті про мобілізацію, правки до якого наразі обговорюються, йдеться про збільшення штрафів за порушення, але ,удуть вони на рівні 100 тис. грн чи 200 тис. грн – на це питання в парламентарів поки немає однозначної відповіді.
“Було про збільшення штрафів, але таких сум не бачила. Щодо заходів впливу – вони обговорювалися на одному з перших засідань”, – розповіла в коментарі для ТСН.ua представниця “Європейської солідарності” в Комітеті з нацбезпеки Ірина Фріз.
Депутатка продовжила: “Передбачалося, що працівники ТЦК та СП через неявку (військовозобов’язаного – Ред.) після оповіщення можуть подавати до адміністративного суду. За рішенням суду до людини, яка не з’явилася до ТЦК, можуть застосовуватися так звані заходи впливу: обмеження на водіння транспортним засобом, чи блокування рахунків, чи обмеження переміщення, виїзду за кордон. Безпосередньо стосовно цієї правки – було відхилено можливість для представників ТЦК та СП використовувати такі заходи впливу, адже вони були прописані не чітко з точки зору можливості застосування. Тобто не було зрозуміло, в якій кількості будуть застосовувати. Один, два чи одразу всі три заходи, які були викладені в пропозиції”.
За словами Ірини Фріз, не було встановлено чітко, на який термін застосовуватимуться ці заходи.
“І ключове, що було порушенням кодексу адміністративного судочинства – це те, що були фактично знівельовані строки подачі громадянином апеляційного оскарження на рішення адміністративного суду. Це є порушенням Конституції, адже кожна людина має право на захист своїх прав. Тому все це, як заходи впливу, було поки що відхилено”, – додала народна депутатка.
Чи будуть електронні повістки
На це запитання Ірина Фріз відповіла так: “Майже одностайно комітет був проти впровадження як обов’язку електронного кабінету (військовозобов’язаного – Ред.). Було ухвалено рішення, що це буде правом, можливістю для людини віком від 18 до 60 років після оголошення воєнного стану перепідтвердити свої персональні дані чи то через ЦНАП, чи то через ТЦК та СП, чи то через електронний кабінет, якщо громадянин зголосився його зробити. Тобто це є правом, а не обов’язком. Також було відхилено поняття надсилання електронних повісток на електронний кабінет“.
За словами Ірини Фріз, 19 березня було підримано “достатньо якісну норму щодо зобов’язання державних райадміністрацій здійснювати сповіщення по ОТГ з населенням до 10 тис”.
“Зроблено для того, щоб цього не робили старости, які змущені були розносити повістки. Також були відкореговані позиції щодо вилучення транспортних засобів у підприємств. Було запропоновано, щоб були встановлені чіткі критерії, а також граничний відсоток щодо вилучення транспортних засобів. Для того, щоб не відбувалося такого, що у одного підприємства вилучають все, а в інших все залишається. Зараз ми зупинилися на 1505 правці. Завтра комітет продовжить роботу над цим законопроєктом. Я сподіваюся, що на наступних тижнях законопроєкт буде підготовлений комітетом до розгляду в другому читанні безпосередньо в залі парламенту”, – уточнила парламентарка.
Фріз резюмувала: “Для того, щоб здійснювати якісну мобілізацію, потрібно декілька речей: фахова підготовка, мотиваційний чинник та змінення інформаційної політики держави по відношенню до того, чим є мобілізація для існування української нації в майбутньому, забезпечення всім – від форми до продуктів харчування і зброї. Якщо все це є в наявності, то питання мобілізації не набуло б такого резонансу, який постійно збурює суспільство“.
Читайте також наші новини у Facebook
