Луцький аеродром росіяни атакували двічі. У день повномасштабного вторгнення РФ на територію України, 24 лютого 2022 року, чимало лучан розбудили вибухи: орієнтовно о 6:50 аеродром обстріляли вперше.
Обійшлося без жертв та постраждалих, та вже через кілька тижнів, 11 березня, атака повторилася: чотири російські ракети вбили четверо військових, поранили шістьох людей. Міський голова Луцька Ігор Поліщук повідомив, що аеродром повністю знищено.
На той час працівники СБУ уже встановили, хто здав ворогу Луцький аеродром. Зрадником виявився відомий у місті персонаж Ілля Сметанін. Він передавав ворожим спецслужбам інформацію про типи й кількість військових літаків, місця їх дислокації, тренувальні польоти, особисті дані військовослужбовців аеродрому.
Завдяки його допомозі аеропорт був обстріляний із ракет, що призвело до тотальної руйнації його інфраструктури. Після цього, 24-28 лютого, зрадник доповів про результат удару в РФ.
Сметаніну загрожує до 15 років увʼязнення, втім, він і досі перебуває у СІЗО. Розгляд справи відбувається у закритому режимі, журналістів до судових засідань не допускають. Як повідомили виданню у Луцькому міськрайонному суді, наступне засідання за справою запланували на 7 березня.
До других роковин трагічних подій Район.Луцьк зібрав факти з життя Іллі Сметаніна, які ви могли не знати чи призабути.
***
1. Ілля Сметанін був на борту збитого російськими терористами літака ІЛ-76 Повітряних Сил ЗСУ буквально за кілька тижнів до трагедії. Своїми спогадами він ділився з «Волинськими Новинами».
Саме цей літак був у Луцьку на навчаннях у травні 2014 року. Сметанін згадував: під час посадки на Луцькому аеродромі за літаком спостерігав із кущів, мовляв, щоб не «засікла» охорона. Та потім вдалося пройти акредитацію в регіональному медіацентрі МО України як члену аматорської авіаційної організації Луцька.
Разом зі Сметаніним були й інші активісти ОВАЛу, а також тодішній секретар Луцької міської ради Сергій Григоренко.
«Разом з нами був і наш протеже, секретар Луцької міськради Сергій Григоренко, теж пристрасний любитель авіації і член Організації волинських авіалюбителя «ОВАЛ», – розповідав Ілля Сметанін.
Сметанін спостерігав за польотами та спілкувався із льотчиками, а зі старшим лейтенантом Олександром Козолієм, який вже в червні загине на борту цього ж ІЛ-76, йому вдалося «майже подружитися».
Український ІЛ-76 збили російські терористи під час посадки у Луганську в червні 2014 року. Загинуло 49 осіб, які перебували на борту.
2. Ще до повномасштабного вторгнення Ілля Сметанін фігурував у справі агента російської розвідки Віталія Синельникова. Льотчик, який служив у Луцьку до 2004 року, був одним із найкращих штурманів-бомбардувальників. Проте виявилося, що він завжди ненавидів країну, якій служив. Неодноразово він висловлював антиукраїнські заклики на різних форумах та в соцмережах.
Синельникова затримали у 2020 році на кордоні з Польщею у Волинській області, він намагався вивезти пакет даних про Луцький аеродром. Льотчик не заперечував свою провину, а відразу зізнався, що мав доставити інформацію ворогу. З вилучених документів ясно, що Росія готувала диверсію та бомбовий удар. У паперах детально розписаний маршрут для диверсійної групи, яка мала атакувати склад із боєприпасами, та позначки цілей із коментарями, якими зазвичай направляють бомбардувальників.
Ілля Сметанін входив до мережі інформаторів, яку створив Синельников. Втім, тоді покарання Сметаніну вдалося уникнути. Він розповів, що Синельников ніколи не розпитував прямо, а добував інформацію непомітно. Тоді його співучасть таки не змогли довести, і Сметанін пішов у справі Синельникова свідком.
Сам же Синельников нині перебуває на волі – вийшов під заставу. Зараз підозрюваний у державній зраді хоче оскаржити вирок першої інстанції та «озброївся» підтримкою адвоката Олександра Шадріна, який раніше брався захищати Віктора Януковича, колишню очільницю Слов’янська Нелю Штепу, учасника антимайдану Ігната Кромського та Надію Савченко. Захисник каже, буцімто ексльотчик не винен – просто мав при собі флешку з музикою.
3. Ілля Сметанін виріс у сім’ї музикантів у Привокзальному районі, де до Другої світової війни жили офіцери військово-повітряних сил і офіцери ракетних військ стратегічного призначення. Всі його сусіди мали стосунок до служби у цих військах.
4. Свої соцмережі вів виключно російською мовою, а до віртуальних друзів ставився з дивною, на перший погляд, пересторогою.
«Незнакомых мне лично людей в друзья не добавляю, пока они не представляются лично или в мессенджере», – попереджав усіх на своїй сторінці у фейсбуці.
5. Попри молодий вік, Сметанін був відвертим симпатиком Радянського Союзу й адептом руского міра. Про це, окрім іншого, свідчать чисельні пости на сторінці у фейсбуці, наприклад, про гордість за нагороджених радянськими медалями прадідів-ветеранів «Великой Отечественной».
Зі свічкою скорботи на аватарці сумує Сметанін за загиблими у торговому центрі «Зимняя вишня» у російському Кемерові у 2018 році. До слова, про події в Україні, які на той час уже відбулися – Революцію Гідності, анексію Криму та російську агресію у Донецькій та Луганській областях – немає жодного публічного допису.
Останній же його публічний пост присвячений 60-річчю «величайшего события в истории Человечества» – польоту в космос Юрія Гагаріна.
6. Ілля Сметанін – музикант. Працював спершу у Львівській філармонії. Далі п’ять років пропрацював у столиці – грав у естрадно-симфонічному оркестрі, який надавав музичний супровід для зірок світової естради, що приїжджали до України. До рідного міста повернувся після Майдану.
Нарікав на скорочення доходів від основної зайнятості.
«Люди, що замовляли музичні «халтури» (дні народження, корпоративи, весілля, похорони) – перестали їх замовляти. Поїздки з оркестром у нас теж після цього раптово припинилися. Артисти звідти до нас також стали менше їздити. Казали, що у нас війна і тому не приїдуть. Як їм пояснити, що війна на Сході, а не в Києві? Гастролі Росією, які завжди приносили нам прибуток, також скасувалися. Ми ж державний колектив. Нас би зразу охрестили зрадниками і колаборантами», – розповідав Сметанін в інтерв’ю журналістці Людмилі Роспопі.
У камеру СІЗО Сметанін просив передати скрипку. Йому відмовили.
7. У 2010 році він створив спільноту «Вконтакті» «ОВАЛ» – Організацію волинських авіалюбителів. У цій групі Сметанін разом з іншими «авіалюбителями» робили численні публікації з фото та відео луцького аеродрому.
Після блокування цієї російської соцмережі групу там і залишили. До слова, така ж спільнота є й у фейсбуці, і один з останніх її постів – відео з наслідками ракетного удару по Луцькому аеродрому 24 лютого.
8. Вже після початку війни на Сході України Сметанін їздив у Росію, щоб в архівах Москви знайти пропагандистський фільм про радянських льотчиків з Луцька «Право на крила».
«…В листі попросив допомогти дістати цей фільм, враховуючи, що ця частина історії, не зважаючи на різні політичні перипетії та війну, спільна для Росії та України. (…) Але багато хто почав це сприймати як ніби я співпрацюю з ворогом. І, відповідно, пішли всі ці розмови на кшталт «рука Кремля», «російський слід», «агент Путіна». Я вже, знаєш, звик. Вже, як то кажуть, настрій піднімає», – розповідав він.
Показ цієї стрічки у Луцьку влаштували в День памʼяті жертв Голодоморів. Учасників заходу тоді розігнали представники «Національного корпусу» разом з ВО «Свобода».
9. У травні 2018 року Ілля Сметанін став фігурантом ще одного гучного скандалу: у компанії з іншими луцькими симпатиками СРСР він їздив на «Форум переможців» у Брянськ Російської Федерації.
Тоді СБУ відкривала кримінальне провадження за статтею 111 Кримінального кодексу України (державна зрада), але Сметаніну знову таки вдалося уникнути відповідальності.
10. Шпигунством Ілля Сметанін займався, ймовірно, ще з 2010 року, маскуючи свою діяльність під «авіалюбительство».
З російським офіцером, який працював на ФСБ РФ і якому регулярно і тривало зливав дані про Луцький аеродром, Сметанін зустрічався особисто в Москві у 2017 році. Про це він розповів на відеозізнанні СБУ вже після затримання та звинувачення у державній зраді.
11. Посібник російських окупантів Сметанін – досі підозрюваний за статтею 111 Кримінального кодексу України (державна зрада). 28 квітня 2022 року у Луцькому міськрайонному суді Сметаніну обрали запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Визначили й суму застави, під яку його можуть відпустити, – 1 904 000 гривень.
Читайте також наші новини у Facebook
