Про це пише Обозреватель.
Своїм побратимам Герой лишив посмертний заповіт – просив виконати молитву та спеціальний ритуал прощання.
Хлопець обожнював музику, вчився в одній із музичних академій столиці, грав на тромбоні, через що серед побратимів носив позивний «Маестро». Після початку російського вторгнення Вадим Прокопчук був мобілізований до тероборони, а вже згодом відправився у Третю окрему штурмову бригаду ЗСУ, де обіймав посаду командира взводу.
Аби попрощатися у Луцьку із воїном як належне, побратими виконали його останню волю – ритуал американських військових на похоронах товаришів – віджимання від землі. Окрім цього, його пам’ять друзі та близькі вшанували молитвою українського націоналіста.
Вадим Прокопчук помер під час військового завдання, яке б він не мав виконувати через посаду командира. У районі Авдіївки із групою бійців він прямував на порятунок поранених побратимів, де й загинув.
Під час служби він отримав нагрудну відзнаку «Золотий Хрест», яку видає Головнокомандувач ЗСУ за мужність і успішне виконання військових завдань.
Зокрема, у коментарях до репортажу у YouTube написав давній друг полеглого бійця. «Він казав: «Я народжений для війни». Якщо це був твій поклик і ти справді це розумів і відчував, то ти його виконав як герой, який не шукав своєї слави», – пригадав користувач.
