37-річний Валерій з Рівного, батько чотирьох дітей, до початку повномасштабної війни працював на міжнародних перевезеннях.
Читайте також: Як отримати грошову допомогу на поховання за кордоном: роз’яснення ПФУ
Він не хотів ховатися за спинами інших, тому, незважаючи на статус багатодітного батька, наполіг на мобілізації.
Валерій пояснює:
“Я не хочу передавати сину в спадок цю війну. Я не хочу, щоб через кілька років він був змушений брати до рук зброю, щоб воювати за волю рідної держави. Ми маємо раз і назавжди поставити цю орду на місце”.
В березні 2022 року Валерій пішов на фронт. Спочатку він навчався, а потім вирушив на Схід.
Про те, що він служить у ЗСУ, знали лише його сім’я та кілька друзів. Валерій не хотів хвилювати свою маму, яка живе на Волині.
Нещодавно таємниця розкрилася, але Валерій не шкодує про свій вибір.
Він каже:
“Я пояснив мамі, що по-іншому б не зміг. Бо той не хоче в армію, той боїться, той ще щось… А хто буде захищати Україну? Я не хочу неволі на своїй землі. Розумієте?”
Захист рідної держави для Валерія – це іспит совісті. Він хоче дати своїм дітям вільну Україну.
За мужність і героїзм Валерій нагороджений президентською відзнакою “За оборону України”.
Читайте також наші новини у Facebook
