Перейшли до Православної церкви України, але молитися у своєму храмі не можуть. У Камені-Каширському прихильники УПЦ МП окупували святиню. Уже майже п’ять місяців вони буквально днюють і ночують там. На ворота повісили замки, а на вході до церкви поставили чергових, які пускають молитися лише своїх. Ба більше, за словами місцевих, із храму зникли ікони, а написані українською мовою молитви замалювали, – пише ІА Волинські новини.
Читайте також: Затримка соцвиплат в Україні: у Раді пояснили, що буде в лютому
Днями біля храму зібралося повно людей, зокрема була й поліція, яка стежила за правопорядком. Прихильники УПЦ не впускали на територію храму людей, які відмовилися бути в московському патріархаті, йдеться в сюжеті 12 каналу.
«Я хочу зайти, щоб помолитися. Чому не пускають?» – сказав місцевий мешканець.
«Вони там забарикадувалися. Вони там ночують. Вони там зранку до вечора, навіть у люті морози там сиділи. Їм їсти носять», – прокоментував новопризначений настоятель церкви, отець Олег.
Прихильники УПЦ МП живуть у храмі з початку вересня минулого року, коли релігійна громада Різдва Пресвятої Богородиці офіційно перейшла в ПЦУ. І хоч усі документи на руках, помолитися чи бодай зайти на територію церкви парафіяни не можуть. На паркані – замки.
«Як вони на службу до себе пускають: стоїть в коридорі черговий, який дивиться, чи свій. Відчиняє двері, запускає і зачиняє. Це сміх. Сміється всенький Камінь-Каширський», – сказав місцевий мешканець Леонід.
Він кілька років служив у цій церкві старостою, а коли усвідомив, що УПЦ МП підпорядковується Росії, заговорив із людьми про перехід у ПЦУ. У 2019 році зібрав перші збори, але розпрощатися з московським патріархатом громада тоді була не готова. Як пригадав, торік настоятель церкви, отець Юрій своїми словами сам відштовхнув людей від УПЦ.
«Казав, що ні одного російського солдата там немає. Це його слова. Можу підтвердити на чому хочеш і в суді, і на Біблії. Це найманці з нашої сторони, з їхньої сторони найманці, а ні одного російського солдата немає. На майданівців він дуже бочку пер, що вони такі-сякі, що там зібралися туніядці, алкоголіки. Янукович у нього був хороший президент», – пригадав Леонід.
Що в храмі проповідують не те, що потрібно, підтвердив і отець Олег. Після переходу громади в ПЦУ його призначили новим настоятелем церкви Різдва Пресвятої Богородиці.
«У них війни як такої немає. Це все проблема депутатів, то депутати щось не поділили», – сказав отець Олег.
Найгірше, за словами людей, – те, що нищать пам’ятку національного значення, одну з найстаріших дерев’яних церков на Волині. Храм Різдва Пресвятої Богородиці збудували в 1723 році.
«Усі написи в церкві – і «Отче Наш», і заповіді – були написані на українській мові. Бо це колись була греко-католицька церква. Він всі позамальовував і написав на російській. Бокові іконостаси повністю замінив. Багато ікон там немає. Пані кадила (люстри великі, які висять) замінив на інші», – розповів Леонід.
Побачити це можна тільки на фото, бо представники УПЦ МП не пускають на поріг церкви навіть комісію, яка мали б перевірити стан пам’ятки національного значення. Через це громада ПЦУ не може отримати охоронний договір на пам’ятку.
«І так само нас не допускають, щоб ми могли проводити богослужіння. Серед тих людей, яких ви бачите, є багато, які не звідси. Вони з сусідніх сіл. По дзвінку вони всі з’їжджаються. Це Раків Ліс, Олексіївка… Усі сюди з’їхалися, щоб показати, що їх багато», – прокоментував отець Олег.
Парафіяни ПЦУ розповіли, що за парканом – чимало людей, які не хочуть бути в лоні УПЦ, але ще дужче не хочуть конфліктувати з запеклими прихильниками московського патріархату.
«Вони, як і ми, не хочуть конфлікту, бо ж там клянуть, обзивають», – наголосила місцева мешканка Галина.
Забирати церкву силою, битися за право молитися громада ПЦУ не хоче.
«Ми хочемо цивілізовано зайти, по закону України, без всяких драк. Заборонять московську церкву на рівні держави, і вони прийдуть у цей храм і будуть молитися разом із нами. І ми їх приймемо. В нас немає такої агресії, як у них», – упевнений Леонід.
За п’ять місяців громаді ПЦУ жодного разу не вдалося зайти на територію церкви, і хоч мають усі права, чергову спробу завершили не силою, а Гімном України.
