Волинь Новини

«Немає куди йти, бо немає могилки»: спогади матері загиблого 22-річного прикордонника з Волині

22-річний прикордонник з Нововолинська Максим Білецький загинув 1 січня 2023 року в районі міста Соледар на Донеччині. На жаль, тіло Героя досі не поховане на рідній Волині.

Читайте також: Патрульна поліція розповіла деталі численних ДТП на Рівненській у Луцьку

Мама загиблого прикордонника Тетяна Білецька поділилася історією про свого сина-військовослужбовця, – пише Суспільне.

«Мені здається, що він мене слухає»

Тетяна Білецька часто відвідує Алею Героїв у центрі Нововолинська. Розповідає, що приходить до портрета сина, щоб поговорити та інколи випити із ним кави.

«Мені здається, що він мене слухає, що от зараз обізветься. Більш немає куди йти, бо немає могилки», — каже матір.

«Немає куди йти, бо немає могилки»: спогади матері загиблого 22-річного прикордонника з Волині

 Зі слів жінки, тіло сина, який підірвався на міні — досі перебуває на окупованій території. Каже, що побратими неодноразово намагалися його звідти забрати.

«Немає куди йти, бо немає могилки»: спогади матері загиблого 22-річного прикордонника з Волині

«Знають, де те дерево, біля якого він підірвався. Казали, що два рази пробували туди зайти. Неконтрольована територія», — додала Тетяна.

«Плакала, так просила, щоб не йшов вчитися на військового»

2017-го року Максим Білецький завершував навчатися у школі. У випускному класі розповів матері, що планує вступати до Національної академії Сухопутних військ. Але матір відмовляла, бо в країні тривала війна.

«Плакала, так просила! Заспокоївся. Але після Нового року сказав, що йде в прикордонники. Не могла я більше перечити, бо то його вибір», — говорить матір.

На випускному в Національній академії Державної прикордонної служби Максим Білецькій зробив своїй дівчині Світлані пропозицію одружитися.

«Він збирав стипендію, щоб купити Свєті колечко і щоб освідчитися на випускному. Я кажу: синочку, ти ж її мало що знаєш. Він хотів, щоб їй запам’яталося. Він з групою, з офіцерами, він все продумав», – пригадує Тетяна.

«Немає куди йти, бо немає могилки»: спогади матері загиблого 22-річного прикордонника з Волині

 

«Він написав чотири рапорти, щоб поїхати на фронт»

Коли почалася повномасштабна війна Максим служив на одній із прикордонних застав на Волині. Зі слів матері, його відрядили на місяць до Луцька, а потім ще на кілька місяців на українсько-білоруський кордон. У грудні він повідомив, що їде на Донеччину.

«Я плакала, просила. Він ж одружився як 4 місяці. А він сказав, що не залишить своїх хлопців», — каже Тетяна.

Матір не хотіла, щоб Максим їхав на передову. А як з’ясувала після його загибелі – від початку війни він писав рапорти, щоб туди потрапити.

«Мені казали хлопці, що йому чотири рапорти порвали. А він так туди рвався», — розповідає матір.

«Вони налагоджували зв’язок між Бахмутом і Соледаром і їх почали оточувати»

Зі слів матері, Максим служив у комендатурі швидкого реагування. 15 грудня 2022 року його підрозділ приїхав на Донеччину. Зв’язківці прибули на підсилення і мали налагоджувати там зв’язок.

 

«Немає куди йти, бо немає могилки»: спогади матері загиблого 22-річного прикордонника з Волині

 

«Подзвонив вночі і сказав, що просто капєц там. Їх почали оточувати, де ті вагнерівці. Там таке робилося…Вони виходили з того оточення і він підірвався», — говорить мама.

У Тетяни ще є два сини, заради яких намагається жити звичайним життям. Каже, що їй пишуть у соцмережі побратими та друзі Максима. Дякують та пишаються тим, що були з ним знайомі. До фотографії старшого лейтенанта Білецького хтось постійно приносить живі квіти.

Читайте також наші новини у Facebook