Окрім знаменитого на весь світ Тунелю кохання, у Клевані є й старий замок, який пов’язують з родом Чарторийських. От тільки туристів туди не возять і жодних експозицій там немає. Маєток, якому минуло понад п’ять століть, з кожним роком руйнується тільки більше. Ентузіасти-науковці, які періодично відвідують замок, помічають також, що поступово зникає старовинна цегла з кладок, пише Рівне Вечірнє.
Читайте також: Жахлива трагедія: під колесами потяга «Ковель-Ужгород» загинув чоловік
Спроби врятувати замок таки були. У 2005-му замок навіть передали у безоплатне володіння будівельній компанії «Інвестжитлобуд». Вочевидь, сподіваючись, що попутно з бізнесом підприємці таки вкладуть кошти у його реставрацію. Але нічого з тої пори не змінилося. Тільки гірше стало.
Микола Бендюк, краєзнавець:
— Гарно виглядає віадук Клеванського замку. Але під цим мостом можна помітити купу цегли, що повилітала з мурованих арок. Раніше на мосту стояла бетонна брила, яка не дозволяла проїжджати машинами. Та вже хтось відсунув ту брилу і їздять по віадуку: розкрадають старовинні балки та цеглу, мабуть, десь собі хліви мурують. Охорони на тій території теж немає ніякої.
Нині замок наче «висить» у повітрі, бо немає доброго господаря. Це мала би бути власність обласної ради, яка має віддати комусь на баланс. Але зараз воєнний стан, то я думаю, що військова адміністрація може наказово передати замок на баланс комусь. Обліковується як пам’ятка національного значення в Міністерстві культури. Облдержадміністрація має посприяти у виготовленні документів. Але справа ця недешева. Тільки в документацію треба вкласти мільйони гривень, а в реставрацію — мільйони доларів.
Раніше були спроби передати комусь замок, але нічого путнього не вийшло. Два роки тому Олексій Шереметьєв (український колекціонер, мeценат. — Ред.) хотів взяти в оренду, у державно-приватне партнерство, але там насправді так багато «підводних каменів»…
Микола Федоришин, науковець:
Юрій Калітинський, начальник відділу охорони історико-культурної спадщини управління культури і туризму РОДА:
— Я пам’ятаю часи, коли замок був ще у досить хорошому стані, але то були 80-ті роки минулого століття… Скільки коштів потрібно вкласти у його відновлення — зараз не скаже, мабуть, ніхто. Лише на консервацію знадобилося би мільйонів з двадцять. Колись, ще до повномасштабної війни, були спроби покращити ситуацію — замком цікавилися інвестори. Була й пропозиція передати його на баланс Клеванській територіальній громаді, але з тих чи інших причин не захотіли. Нині ж він — на балансі департаменту архітектури.
Галина Кидун, голова Клеванської територіальної громади:
— Це був би величезний фінансовий тягар, ми навіть лікарню хотіли би передати до області, бо важко утримувати. Ще до пандемії коронавірусу приїжджав один меценат, якого дуже зацікавив Клеванський замок. Він міг би залучити на його відновлення грант з Європи, але не склалося… Влітку небайдужі молоді люди з нашої громади зібралися, щоб привести до ладу територію замку, там кущі дуже порозросталися. Щодо того, що хтось краде цеглу із замку, не чула — що ж там цупити, куди її подіти?!
Олена РАКС.
