Олександр Адамович — командир Луцького окремого батальйону територіальної оборони Волинської бригади ЗСУ. Разом із побратимами чоловік воював під Бахмутом на Донеччині, де бригаді вдалося просунутися у глиб позицій російських військ.
Історію комбата, підготовку і участь у бойових діях розповіли в інформаційному агентстві Міністерства оборони України “АрміяInform”.
Підготовка до великої війни розпочалася у 2021
Раніше комбат служив у Національній гвардії України. У званні капітана їздив у складі миротворчої місії на Балкани, там здобув перший бойовий досвід. У 2010 році Олександр Адамович звільнився, але з початком війни у 2014-му зайнявся підготовкою резервістів.
Зі слів комбата, формувати батальйон, яким нині керує, почав ще у 2018-му. Чоловік сам проводив співбесіди з майбутніми побратимами. Вже на початку зими 2021 року бійці провели навчання на Волині неподалік з кордоном з Білоруссю — з вертолітними десантами, з переміщеннями підрозділів, — пригадує військовий.
Суттєво поповнився Луцький батальйон у перші дні повномасштабної війни “До нас черга стояла декілька діб, і це нам дуже допомогло. Ми почали укріплення кордону з білорусами, мінували, будували бліндажі, рили окопи, проводили навчання”, — говорить Олександр Адамович.
Бойове злагодження батальйону та бригади ТРО Волині тривало майже рік.
100 днів під Бахмутом
На початку весни 2023 року волинські тероборонівці вирушити на Донеччину. “Коли ми їхали, то знали, що буде важко, але не знали, що настільки. Командира підрозділу, який тримав оборону, я попросив: “Постав нас в одну лінію зі своїми, бо бойового досвіду в наших тероборонців немає, а так нам буде легше стати у стрій”. І це спрацювало”, — каже комбат.
Військовий розповів, на цій ділянці фронту бригада постійно була під щільним вогнем російських військ: “Постійний вогонь, контузії, поранення… Було дуже тяжко. Поранених інколи несли по три-п’ять кілометрів на руках, бо ніяка техніка не могла пройти до позицій”.
Попри важкі бої Луцький батальйон утримав позиції і пройшов уперед на півтора кілометра.
“Інколи ми заходили в окопи буквально по тілах вбитих — і росіян, і наших. А це березень, то мороз, то відлига, бруд, глина, вода”, — пригадує Олександр Адамович.
Нові бойові завдання
Зараз батальйон тримає оборону вже на іншому напрямку передової. “Зариваємося в землю, мінуємо, обстрілюємо ворога, не даємо йому накопичити сили для прориву, водночас готуємось до нашого наступу”, — говорить комбат.
Зі слів Олександра Адамовича, на передовій бійці продовжують підготовку. Його головне завдання, говорить комбат — виконати бойове завдання й зберегти людей.
