Як стало відомо, напередодні спортивний юрист та адвокат Ілля Скоропашкін прокоментував ситуацію навколо колишнього гравця збірної України з Луцька Анатолія Тимощука, який звернувся до Спортивного арбітражного суду (CAS).
Про це він розповів у інтерв’ю Sport.ua
Колишній футболіст прагне оскаржити рішення УАФ щодо заборони займатися діяльністю, пов’язаною з футболом.
Колишнього гравця Шахтаря позбавили в Україні всіх титулів — переможця та срібного призера чемпіонатів України, Кубку України, Суперкубку України.
– Пане Ілля, на вашу думку, чи має Тимощук шанси виграти справу, оскарживши рішення УАФ до Спортивного арбітражного суду у Лозанні (САЅ)?
– У цьому випадку складно будувати прогнози щодо результатів розгляду справи у САЅ, оскільки повний текст оскаржуваного рішення КДК УАФ не публікувався і нам не відомо, які обґрунтування покладені в основу рішення УАФ щодо Тимощука. У кожної сторони спору є певні критерії, за якими вона може вважати свою справу виграною чи програною.
Наскільки відомо з відкритих джерел, в березні 2022 року КДК УАФ позбавив Тимощука спортивних титулів, виключив його з реєстру гравців збірних команд та довічно заборонив займатись діяльністю, пов’язаною з футболом на території України. Також були вжиті заходи для позбавлення Тимощука державних нагород та тренерської ліцензії Pro-UEFA.
Невідомо, чи була відкликана тренерська ліцензія. Скоріш за все, що вона є дійсною, оскільки порядок здобуття тренерської освіти, отриманої в центрі ліцензування УАФ, очевидно, порушений не був.
Згодом, історія з Тимощуком мала продовження та згідно з п. 107 додатку до Рішення РНБО від 06.01.2023 до Тимощука А.О. (30.03.1979 р.н.) застосований ряд санкцій, який налічує 14 пунктів. Зокрема, тимчасово (на 10 років) заблоковано його активи, повністю припинені торговельні операції з ним, виконання економічних та фінансових зобов’язань щодо нього, а також його позбавлено державних нагород та інших форм відзначення.
Отже, на розгляд Спортивного арбітражного суду у Лозанні Тимощуком можуть ставитись лише питання про оскарження рішення КДК УАФ про заборону займатись на території України діяльністю, пов’язаною з футболом. Зрозуміло, що рішення РНБО не належать до юрисдикції Спортивного арбітражного суду у Лозанні.
З урахуванням всіх обставин, а також того факту, що з цього питання є повна дискреція КДК УАФ, шансів у Тимощука не дуже багато.
– Скільки в цій справі саме правової складової, і скільки — моральної? Чи здатні будуть судді САЅ об’єктивно оцінити саме моральну складову цієї справи, а саме завдання шкоди іміджу українському спорту, зречення свого народу та зрадництво окремо взятої особи?
– Тут як раз мова йде про сукупність морально-правових принципів та обставин, якими керувався кожен громадянин України після анексії наших територій, а тим більше – після повномасштабного вторгнення. Це називається «громадянська відповідальність». Не треба забувати, що кожен громадянин має окрім прав, також зобов’язання. Зокрема, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, як передбачено ст. 65 Конституції України.
Якщо особу внесено до санкційного списку РНБО, це означає, що дії цієї особи шкодять інтересам України. Це рішення набуло чинності і є встановленим фактом при розгляді інших справ щодо цієї особи. Тому оцінка моральної складової не буде потрібна.
Тим більше, є такий термін «мовчазна згода». В цьому випадку мовчазна згода Тимощука дає можливість ворогу стверджувати, що авторитетні українські спортсмени погоджуються із підставами російського вторгнення, підтримують денацифікацію та всяку іншу маячню, про яку вони стверджують.
– На яких аргументах УАФ слід будувати свою позицію в CАS?
– На мій погляд, тут краще запитати у юристів УАФ. Це залежить лише від їх розсуду.
– Якщо Тимощук програє апеляцію у CAS, він повинен буде наново отримувати тренерську ліцензію?
– Повторюсь, наразі невідомо, чи ухвалювалось рішення про позбавлення Тимощука тренерської ліцензії. Як зазначалось, УАФ вживала заходів для відкликання ліцензії, яка видається УЄФА. Якщо Європейська федерація ухвалить відповідне рішення, то його теж можна буде оскаржити.
– Скільки грошей Тимощуку може коштувати ця судова справа?
– Швейцарське правосуддя – справа доволі дорога. Стандартні витрати на справу дорівнюють 30-50 тисяч швейцарських франків, плюс витрати на адвокатів, відрядження тощо. Думаю, це не становитиме непідйомних для Тимощука витрат.
