Юрій Шліхта загинув у квітні у боях за територіальну цілісність та незалежність України.
47-річний військовослужбовець свого часу працював вчителем фізкультури, трудився на одній з нововолинських шахт, а останні три роки служив за контрактом у ЗСУ. У Юрія залишилась дружина, дві доньки та онука.
У Володимирі у храмі Віри, Надії, Любові та матері їх Софії 9 квітня попрощалися із 47-річним загиблим на війні володимирчанином Юрієм Шліхтою.
Відспівали загиблого військовослужбовця 9 квітня у храмі Віри, Надії, Любові та матері їх Софії, йдеться на офіційній сторінці громади у фейсбуці.
Навколо труни, яка потопала у живих квітах, зібрались сотні людей – рідні, побратими, духовенство, представники влади, друзі, колеги та жителі громади, які прийшли розділити біль втрати за загиблим земляком.
Після заупокійної літургії слово взяла одна з доньок Юрія Шліхти, яка поділилась теплими спогадами про батька та подякувала всім, хто прийшов вшанувати його пам’ять. Донька висловила надію, що смерть її тата не була даремною, а Україна скоро переможе у війні з російським окупантом.
У Юрія Шліхти, якого хтось знав як спортсмена, а хтось – як вчителя, шахтаря, депутата сільради чи військовослужбовця, залишилась дружина, двоє доньок та маленька онука. Двоє рідних братів та зять полеглого Героя нині також на фронті.
Поховали загиблого з усіма військовими почестями на кладовищі у його рідному селі Новосілки.
