6-го вересня архієпископ Володимирський і Нововолинський та керуючий Володимир-Волинською єпархією ПЦУ владика Матфей відзначив 50-літній ювілей. У розширеному інтерв’ю архієпископ розповів про святкування, перехід на новий календар, війну з Росією та зв’язок УПЦ з московським патріархатом.
День народження владики Матфея припав на перше церковне свято за новоюліанським календарем – день пам’яті архангела Михаїла або Михайлове чудо, як називають у народі, – пише Буг.
З переходом на новоюліанський календар значних проблем не виникає
Рішення про перехід на новоюліанський календар приймали на архієрейському соборі у травні цього року.
«В нас є одностайність і є бачення щодо цього. Скільки людей тривожило вас і нас. Тільки наближалося Різдво, вони лавиною до нас зверталися і до вас, медійників. Чому ми не святкуємо Різдво 25-го грудня, як весь цивілізований світ? Адже це астрономічне зміщення, не календарне. Ми повертаємось до коренів», – зазначив владика.
Він додав, що значних проблем не виникає із переходом на новий календар, тим більше, що до православних вірян ПЦУ долучилася й Українська греко-католицька церква, яка з 1-го вересня розпочала новий церковний календар.
Керівництво країни також пішло на зустріч ПЦУ, адже свята, які збігалися з державними, також будуть відзначати згідно з новим церковним календарем. Тобто цього року Покрову й День захисника і захисниць України святкуватимуть 1-го жовтня, Різдво Христове і всі інші дати, які є нерухомі, будуть відзначатися на 13 днів раніше за новоюліанським стилем.
Зокрема й зміститься храмове свято Кафедрального собору Різдва Христового у Володимирі, яке з 8-го січня перенесуть на другий день Різдва – 26-те грудня.
Чому стихла хвиля переходів парафій УПЦ МП на ПЦУ?
Останнім часом в Україні знову спостерігається певне затишшя з переходами парафій УПЦ МП до ПЦУ. Якщо на початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну люди активізувалися і відмовлялися від будь-якого російського впливу, то зараз бачимо певне затишшя. Владика Матфей пов’язує це зі значною дією російської пропаганди.
«Рускій мір нікуди не дівся, він сидить у головах духовенства і закостенілих консерваторів. Представники УПЦ дуже швидко перевзулися в повітрі та почали просувати наративи, що вони повністю українська церква, ніби то незалежна від Росії, не мають нічого спільного з Москвою, Кірілом, що їхні віряни теж воюють на фронті.
Але, вибачте, коли я дивлюся, як московські священники ховають наших воїнів-патріотів, я жахаюсь. Коли співають «Господі помілуй» над домовиною воїна, який воював з тим «рускім міром», протиставляв своє життя агресору, мене огортає сум і біль. Тому що за лінією фронту стоять російські попи, які читають їм молитви на «победу руского оружия, великого отєчества росийского» і їхній патріарх Кирило благословляє цю кроваву війну», – зазначив архіпастир.
Чому УПЦ МП залежить від Росії?
Українська православна церква має патріархальну структуру, тобто над ними має стояти хтось вищий – церква-мати на чолі з патріархом.
«І як би вони себе не називали, але якщо вони навчалися у тій рускій церкві і їх там виховали, особливо в Троїце-Сергієвій лаврі, то вони зберігають і російський паспорт громадянина Росії, і рускім духом живуть, і нічого їх уже не змінить», – впевнений керуючий Володимир-Волинською єпархією ПЦУ.
Для прикладу владика Матфей наводить Володимир-Волинську єпархію УПЦ МП, де стверджують, що вони патріоти України, волонтери, ховають наших героїв. При тому правлять словянською мовою московського ізводу (редакції). У їхніх молитвах немає нічого українського.
«У Феофанії відбувся собор, який не опублікував жодного статутного документа про відділення від Москви. Відречення і відділення – це дві великі різниці. Тому не публікують статутних документів, не підписують їх в державі, залишаються з «Кіріархальною» матір’ю-церквою, а Онуфрій на службі поминає Кіріла у своєму диптиху.
Хоча настоятель церкви може лише тоді читати диптих, коли його визнають, як главу і визнають автокефальну церкву. Ні він жодному предстоятелю не написав мирних листів про автокефалію і ні один предстоятель ПЦ не надіслав йому мирну грамоту про визнання його главою автокефальної церкви, і як предстоятеля», – розповів владика.
Він спростовує твердження представників УПЦ про те, що мирна грамота патріарха московського і всієї русі Алексєя ІІ 1990 року, яку він вручив у Києві митрополиту Філарету, надала автономність їхній церкві. Проте її не можна прирівнювати до томоса. У грамоті прописані лише деякі пункти незалежності (не варто плутати з автокефалією), наприклад щодо фінансування, проте там зазначено що УПЦ поєднана з РПЦ.
«Нічого вони не подали, ні з ким вони не розірвали зв’язки, вони тільки задекларували, що хочуть бути від’єднанні. Це як розкол. Господь має почуття гумору, якщо ти когось звинувачуєш у гріхах, то рано чи пізно, ти у них сам впадеш. І звинувачуючи нас протягом 27 років у всіх гріхах і пороках, вони самі впали в гріх розколу. Тому що ніхто їм волі не дасть, москва на все закриває очі, бо ще надіється перемогти у війні», – вважає архієпископ.
Владика Матфей також заперечує і наративи представників УПЦ МП про те, що їх визнає весь світ, а ПЦУ – жодна інша церква. Адже уже чотири автокефальні православні церкви визнали ПЦУ на чолі з Вселенським патріархом (Константинопольським) Варфоломеєм, який надав їй томос. Водночас УПЦ, як незалежну і автокефальну церкву, ніхто у світі не визнає, а лише, як єпархію у складі РПЦ, як її частку. І єдиним офіційним від’єднанням від російської церкви архієпископ бачить приєднання УПЦ МП до ПЦУ.
«Їм потрібно визнати реальність. Чому я кажу, що є реальність, а є документальність. Реальністю є дійсно те, що ширшим колом православних церков не визнається ПЦУ. А все тому, що є дуже сильний вплив Москви. Російська православна церква – це агентура ФСБ і державний апарат всередині церкви», – додає владика.
Чому не перейменовують Володимир-Волинську єпархію ПЦУ на Володимирську услід за містом та районом
Поки в країні триває війна, перейменовувати єпархію не будуть, запевняє архієпископ Володимирський і Нововолинський. Він додає, що для цього потрібно перероблювати статутні документи кожної парафії, оскільки кожна з них має окремий юридичний статус.
«Наразі у нас перехідний період. Я не можу збирати кошти на зміну статутів по парафіях, коли ми збираємо копійки на армію, на війну, на допомогу військовим, на автомобілі… У нас доволі скромний бюджет, ми не акумулюємо ніяких коштів, у нас навіть пів мільйона річного бюджету немає. Єпархія не може вимагати кошти в парафій, бо це єпархія ще має утримувати деякі парафії. Тому я не можу зараз витрачати кошти на перейменування статутів», – зазначив владика.
Більше дивіться у відеоінтерв’ю з архієпископом Володимирським та Нововолинським владикою Матфеєм.
