Право жити у вільній суверенній державі виборюють сьогодні наші захисники, щирі молоді патріоти, ті, котрим час мріяти, кохати, продовжувати рід, і віддають у цій запеклій боротьбі найдорожче – своє життя.
Сьогодні Рожищенська громада попрощалася зі своїм наймолодшим Героєм – двадцятирічним захисником України Іваном Перієм, а ненька – з єдиним сином, єдиною надією та підтримкою, яку забрала у неї війна. Не стримував сліз і вбитий горем батько, йдетьсвя на сайті Рожищенської міськради.
Іван Перій закінчив навчання за спеціальністю «Харчові технології» у Луцькому кооперативному фаховому коледжі ЛТЕУ. Працював і мріяв про професійне зростання за обраним фахом. Та усі мрії перекреслила війна.
Як зазначив у своєму зверненні до присутніх Рожищенський міський голова Вячеслав Поліщук, з перших днів повномасштабного вторгнення Іван разом з друзями включився у допомогу військовим, волонтерив та згодом зрозумів: як справжній чоловік та патріот своєї держави має захищати її зі зброєю в руках. І за власною волею став у стрій.
Йому ще й двадцять не було, але він швидко опанував військову справу і мужньо боровся з ворогом до останнього подиху.
Та 12 вересня життя захисника України, солдата Іван Перія обірвалося унаслідок мінометного обстрілу в районі населеного пункту Роботине Запорізької області.
Стільки смутку на уже символічному місці прощання з загиблими Героями біля пам’ятного знака Борцям за волю та незалежність України, здається, ще не було – не соромилися щирих та болючих сліз втрати друзі загиблого.
Священники разом з присутніми спільно помолилися за душу невинного вбитого воїна Івана.
Вересневі квіти встеляли домовину Героя, а жовто-блакитні прапори, за мирний колір яких віддав своє життя Іван Перій, майоріли у руках військових, які супроводжували траурний кортеж.
Чин відспівування загиблого захисника України Івана Перія відбувся у місцевому храмі Архістратига Михаїла.
Добрий, компанійський, жертовний, готовий завжди прийти на допомогу. Надійна опора в родині… Саме таким запам’ятають Івана Перія навічно ті, з ким зводило його життя. Життя коротке, але яскраве та гідне. Життя справжнього патріота.
Поховали захисника з усіма військовими почестями. Після виконання Державного Гімну України, залпів із автоматів синьо-жовтий стяг військові зі словами співчуття та подяки за сина-Героя передали батькам захисника України Івана Перія.
Полиновою гіркотою віддавав смак весільного короваю, який за традицією розділили на цвинтарі. Це смак втрачених надій, смак невідворотності тяжкої втрати.
Смерть найріднішої людини – велике випробування. В цю гірку мить поділяємо горе родини і разом з вами схиляємо голову в глибокій скорботі.
Вічна пам’ять і слава захиснику України Івану Перію! Герої не вмирають! Нині воїн Іван – лицар Небесного легіону, вписаний в новітню історію боротьби за державність України.