Як Університет Лесі Українки реалізовує академічну мобільність, який досвід наукові керівники, докторанти та аспіранти з Волині переймали в університеті в Кембриджі, чим вони вразили британців і як найбільший заклад вищої освіти області використає набуті знання на практиці? Про це ректор Волинського національного університету імені Лесі Українки Анатолій Цьось розповів Інформаційному агентству Волинські Новини.
Нагадаємо, впродовж тижня 15 наукових керівників і 15 аспірантів та докторантів Волинського національного університету імені Лесі Українки навчалися в Університеті Англія Раскін (Anglia Ruskin University) в Кембриджів межах проєкту UUKi UK – Ukraine. Twinning Grant Scheme R&I «Покращення якості програм докторів філософії та професійне навчання наукових керівників». Навчання відбувалося коштом Сполученого Королівства.
Яким чином Лесиним людям вдалося долучитися до міжнародної програми та здійснити поїздку в Кембридж?
Поїздка стала можливою в рамах реалізації грантового проєкту «Покращення якості програм докторів філософії та професійне навчання наукових керівників» програми UK – Ukraine. Twinning Grant Scheme. Наш університет налагодив партнерські взаємини та співпрацю з Університетом Англія Раскін у Кембриджі. Наші два класичні університети мають подібні програми підготовки аспірантів і докторантів. Завдяки цій співпраці ми сподіваємося суттєво покращити якість докторської підготовки в нашому виші.
Як усе вдалося? Насамперед хочу подякувати професорці, докторці психологічних наук Ларисі Засєкіній. Вона є координаторкою цього проєкту та, ще будучи проректоркою з наукової роботи, підготувала всі необхідні документи. Ці зусилля дали очікуваний результат – ми стали переможцями згаданого проєкту.
Наскільки мені відомо, в Україні було зовсім небагато подібних проєктів, до того ж, наш – наймасштабніший. Наприклад, від Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника в навчальній поїздці до Великої Британії за цією програмою брали участь 17 людей, а від нашого університету – 30.
Як формували делегацію?
Склад делегації визначала координаторка проєкту, пані Лариса, що є звичною практикою. За умовами гранту до складу делегації мали входити науковий керівник або науковий консультант, аспірант або докторант. Під час відбору насамперед враховувалися бажання аспіранта, докторанта чи наукового керівника взяти участь у проєкті, врешті наявність аспірантів і докторантів у певного керівника. Значна частина делегації володіє англійською на різних рівнях, для інших – це стало величезним стимулом вивчити мову та удосконалювати свої знання.
Це була навчальна поїздка. Із чим вдалося ознайомитися за тиждень перебування в Кембриджі? Який досвід і знання здобули учасники? Що передбачала програма візиту?
Програма була дуже насичена. Вона була орієнтована на вивчення моделі докторської підготовки у Великій Британії, порівняння з українською системою освіти. Ми ведемо підготовку докторів філософії (PhD), тож вивчали зміст, засоби та методи університетів Кембриджа.
На що звертали увагу? Передусім на зміст навчання, тобто які предмети вивчають і в який спосіб. Наприклад, індивідуальний план дослідника у Великій Британії формує науковий керівник. У цьому між нами полягає суттєва відмінність.
Також вивчали етичні принципи та норми співпраці наукового керівника й аспіранта, в цілому наукову етику, принципи реалізації академічної доброчесності. Колеги з Великої Британії наголошували на важливості формування корпоративних цінностей. Це надзвичайно важливі питання, які вимагають негайних дій. Тому в нашому університеті буде суттєво змінено підходи до укладання договорів з аспірантами. Там буде чітко прописано вимоги до аспіранта, вимоги до наукового керівника, терміни роботи над дисертацією, терміни її апробації та захисту.
Багато часу приділяли науковій складовій: як підготувати дисертацію, на чому потрібно зосереджувати увагу. Як сформувати релевантну методологію наукового дослідження, що дозволить отримати нові знання. Визначали, що є ключовим моментом для ефективної роботи над дисертацією та її успішного захисту. Цей досвід використаємо для посилення якості підготовки наших майбутніх докторантів.
Найголовніше – імплементація набутого досвіду. Ми всерйоз говоримо про відкриття в нашому університеті докторської школи. Зараз триває розроблення змісту цього курсу.
Як на практиці діятиме ця докторська школа? І коли плануєте її відкрити?
Можливі два підходи до організації такої школи. Перший – реорганізувати всю систему підготовки аспірантів і змінити основні підходи до навчання з урахуванням досвіду Великої Британії. Другий – залишити наявну систему навчання, передбачивши додатковий курс, який буде ґрунтуватися на досвіді університетів Кембриджу.
Зараз наші науковці разом із проректоркою з науково-педагогічної роботи та міжнародної співпраці Людмилою Єлісєєвою працюють над цим. Думаю, найближчим часом стане відомо, який підхід із двох можливих варіантів ми оберемо.
До речі, ми постійно звертаємо увагу на підготовку аспірантів, але в жодному університеті України не навчають потенційних керівників аспірантів. Наша докторська школа зможе це змінити. Впевнений, це підвищить якість підготовки докторів філософії.
Університет Англія Раскін у Кембриджі – університет із найкращою динамікою розвитку. Які його напрацювання, крім анонсованої школи, може й буде переймати Університет Лесі Українки?
Поїздка створила всі необхідні передумови для посилення співпраці, враховуючи наукові інтереси. Навели контакти для формування наукових груп, які спільно досліджуватимуть певні проблеми, публікуватимуть наукові статті.
Окрім того, забігаючи наперед, розповім, що ми готуємо ще один проєкт із цим університетом для того, щоб у квітні-травні сформувати наступну групу науковців, яка здійснить навчальну поїзду у Велику Британію. Таким чином будемо розширювати академічну мобільність нашого університету.
Які враження про українських науковців склалися в британців? У соцмережах ви згадували, що Волинському національному університету є чим пишатися.
Протягом першого дня британці до нас придивлялися: вони намагалися зрозуміти нашу систему підготовки аспірантів і наші навички комунікації. Другого дня партнери зауважили, що не чекали від нас такої відкритості й такої професійності. Попередньо вони мали досвід реалізації подібного проєкту разом із одним грузинським університетом, представники якого були більш закриті, не брали участі в дискусіях…
Останнього дня візиту ми підбивали підсумки та обмінювалися контактами. Британці говорили про те, що щиро вражені науковим рівнем наших аспірантів і наукових керівників.
До слова, вони провели цікавий конкурс серед аспірантів і докторантів, що стосувався вміння публічно представити своє дослідження, виклавши коротко зміст та результати роботи. Кожен аспірант і докторант за три хвилини мав розповісти про свою роботу, не використовуючи наукові терміни. Такий підхід дещо незвичний для нас, тому що ми навпаки вчимо аспірантів послуговуватися науковою мовою, використовувати професійні терміни під час доповіді. Але наші здобувачі освіти дуже гарно виступили й показали прекрасний рівень володіння тим матеріалом, який досліджували. Переможцям навіть запропонували представити свої виступи на міжнародному конкурсі доповідей науковців.
Загалом можна зробити такі висновки:
– наші науковці та аспіранти мають високу професійну підготовку (наші іноземні партнери навіть говорили, що багато нового дізналися від них);
– система нашої освіти відповідає всім європейським стандартам, вона конкурентоздатна (так, її варто удосконалювати, робити більш відкритою, потрібно осучаснювати матеріал, але загалом рівень нашої системи освіти досить високий).
Поїздка в Кембридж – не єдиний приклад реалізації академічної мобільності студентами та науковцями ВНУ імені Лесі Українки, чи не так?
Впевнений, що академічна мобільність у нашому університеті – це надзвичайно яскрава конкурентна перевага.
Назву кілька цифр. Наприклад, цьогоріч за програмою Erasmus+ 20 наших студентів проходили тримісячне стажування в Університеті гуманітарних та природничих наук імені Яна Длугоша в Ченстохові. Це була найбільша делегація серед інших українських закладів вищої освіти. Студентська делегація у складі 27 людей навчалася в межах програми Erasmus+, семестрового обміну в Поморській академії в Слупську.
Близько 30 студентів узяли участь у тренінгах, проведених нашими партнерами – Університетом імені Адама Міцкевича у Познані. Четверо наших студентів за програмою Erasmus+ побували в Лодзі.
Незабаром 15 викладачів і студентів спеціальності «Фізична терапія, ерготерапія» поїдуть у Сілезьку політехніку (де діє потужний міжнародний центр фізіотерапії) на стажування та підвищення кваліфікації. І це ще не все.
А ще ж є програма подвійного диплома: понад 300 студентів одночасно навчаються і в нашому університеті, і в одному з європейських вишів.
Хочу наголосити: академічна мобільність – це те, що наш університет завжди розвивав, розвиває та буде розвивати далі. Ми прагнемо, щоб кожен студент ВНУ мав можливість отримати досвід навчання в закладі вищої освіти за кордоном.
Ольга ШЕРШЕНЬ
Фото Дмитра БАЙДИ та з сайта ВНУ імені Лесі Українки
