У Ківерцях люди вийшли на зустріч з міським головою після скандалу з «золотим» стадіоном, – пише ІА Конкурент.
У вівторок, 22 серпня, небайдужі містяни, серед них переважно військові та трохи цивільних, прийши до міської ради, аби висловити свою думку з-приводу цього та висунути пропозиції.
Присутні висунули пропозицію, аби винести на сесію питання про розрив договору з підрядником на будівництво стадіону.
Станом на 8:40 ранку присутні чекали на мера міста Олександра Ковальчука.
«Як і всі мешканці, я обурений цим будівництвом стадіону. Зараз це не на чаі, всі бачать, що кошти треба спрямовувати на армію для наших хлопців, які зараз там воюють, які гинуть кожен день. Ми хочемо, щоб наш міський голова показав документи, чи підписав він той договір, чи він його розірвав. По-друге, йому писали уже два офіційних листа, ми просили зробити громадські слухання, на які він не відреагував взагалі», – розповів місцевий мешканець Дмитро Мірчук.
За його словами, було проведене голосування у фейсбуці, за результатами якого майже 90 % учасників проголосували проти будівництва стадіону.
«Треба допомагати нашим Збройним Силам, це на першому місці, а інше все – другочергове. Вся громада проти (будівництва). Треба робити все по закону», – додає Дмитро.
Як згодом виявилося, міська влада таки надавала відповідь на звернення, про яке говорив місцевий мешканець Дмитро, однак активісти її чомусь так і не отримали.
У розмові з активістами мер Олександр Ковальчук розповів, що хотів завести у місто підприємців, аби підвищити рейтинг громади. Мовляв, заради цього поліпшували благоустрій. Він додав, що багато проєктів залишилося ще він попередників. Стадіон, до речі, в їх числі.
«До війни робилося багато роботи і по дорогах, і по благоустрою, і по тротуарних доріжках, освітленню… Але почалася повномасштабна війна, військовослужбовцям, поліції, дснсникам підняли зарплати і почалися великі відрахування», – розказав мер.
Також Ковальчук додав, що з початку великої війни співпрацював з 100 Волинською бригадою тероборони. За його словами, до Ковальчука звернувся командир бригади, аби відраховані податками кошти з деяких батальйонів поверталися військовим субвенцією. На той момент, каже Ковальчук, це була вагома допомога.
«Ніхто у цей час, у війну маю на увазі, робити стадіон не буде. Не через те, що ці кошти можна витратити на дрони, а через те, що кошти, які мали б використатися на наш стадіон, перейшли на стадіон у Новояворівську», – додав мер міста.
За словами Ковальчука, якщо депутати після війни проголосують за виділення коштів, тоді стадіон таки будуватимуть.
«Зараз ми працюємо над нашим мегапроектом – це наша центральна лікарня та реабілітаціний центр на 60 ліжок. Також будемо просити кошти на даний об’єкт. Якщо погодить громада, будемо робити, не погодить – хай стоїть розвалюється. Моє завдання як голови далі працювати для того, щоб в бюджеті були кошти», – каже Олександр Ковальчук.
За словами Ковальчука, з 12-13 грудня військові з інших областей не платять податки в громаду, тож Ківерцівська отримуватиме податки лише від 100-ї волинської бригади.
Мер додав, що проєкт стадіону зараз повністю призупинений.
І все ж, у активістів залишилось ще купа претензій та питань до очільника міста. Люди запитали, чому за ківерцівські гроші будують стадіон в Новояворівську. І як таке можливо, що згідно з договором не ясно, чи стадіон взагалі будуватимуть.
Ковальчук відповів, що грошей немає і скоріше за все будувати не будуть. Однак у разі, якщо після перемоги депутати і громада захоче відновити цей проєкт, то він знайде кошти не з місцевого бюджету для того, щоб це зробити.
Активісти ще нарікали на погану комунікацію між міською владою та громадою. Кажуть, що багато чого можна було би просто пояснити людям, а не ігрорувати прохання про обговорення. Члени ініціативної групи також занепокоєні тим, що через репутаційну втрату, якої зазнала Ківерцівщина, тепер буде важко отримати якісь гранти. Представники нарікають не лише на відсутність комунікації, а й на те, що громада не має статуту, механізму створення петиції, тощо.
У свою чергу міський голова поцікавився в громади, на які проєкти краще спрямовувати кошти.
Активісти назвали чимало потреб, адже військовим зараз дуже бракує навіть маскувальних сіток. Щодо більш масштабних проєктів, то представники громади запропонували створити наприклад адаптаційно-реабілітаційний центр.
До чого договорилися
Врешті присутнім повідомили, що у Ківерцівській міській раді будуть розривати договір на будівництво стадіону. Ковальчук дасть доручення заступнику і юристу, щоб зʼясувати, як це має відбуватися і напише офіційну відповідь.
«Військовим як допомагали, так і будемо допомагати. Те, що можна купити для військових, воно і далі буде купуватися. Бо йде зима, маємо запит від 100-ї бригади на три величезних генератори. Але все має бути в правовому полі», – зазначив він.
Також мер Ківерець додав, що десятину (42 тисячі гривень) від зарплат міських чиновників віддають на дрібні потреби війська.
Зазначимо, днями стало відомо, що депутат Ківерцівської міської ради Ігор Мисковець вирішив скласти свої повноваження, бо не розділяє цінності чинного керівництва.
Передісторія
Нагадаємо: у червні Гуманітарний відділ Ківерцівської міськради оголосив дві закупівлі на ремонт футбольного поля і бігових доріжок. В обох випадках на відкритих торгах з результатом 72,57 млн грн та 72,58 млн грн перемогла «Будівельна корпорація «РСГ».
Мер міста Олександр Ковальчук повідомив, що хоче перетворити Ківерці на «спортивну столицю області», порівнюючи своє місто з населенням у 14 тисяч та Луцьк. Для цього він планує знести старий стадіон, а замість нього побудувати новий, зі штучним полем та новим освітленням.
Такі великі витрати на об’єкти, не пов’язані з обороною у розпал війни з Росією, викликали суспільне обурення. На 145 млн грн можна купити більш як 6 тисяч FPV-дронів, кожен з яких може вбити російського солдата, або завдавати удару по ворожій техніці.
На це мер Ківерців відповів, що «військовослужбовці з 50, 51, 53 батальйонів поки допомоги не потребують, адже забезпечені усім необхідним. А коли захисники повертатимуться з фронту, то мають бачити, що влада не протирає штани, а щось робить, і військові не дарма захищають нас».