Щовихідних у напрямку від Любомля до Шацька чималі затори із машин. Воно й не дивно, адже пляжний сезон на Волині у розпалі. Водіям, яким не пощастило, доводиться долати відстань у три десятки кілометрів від Любомля до Шацька кілька годин. Однак такі незручності не лякають, адже попереду – такий бажаний відпочинок. Від світязької води зі сріблом, чистого повітря, поліської природи люди у захваті. А от цінами та сервісом задоволені аж ніяк не всі, – пише ІА Волинські новини.
«Ми приїхали з півдня, – каже Ірина, керівниця туристичної агенції. – Перед тим кілька днів подорожували Волинню, нам все сподобалось. Завчасно домовилися з відомим місцевим гідом про екскурсію і узгодили ціну. Коли вже були в дорозі, він заявив, що його послуги коштують не 600, а 1000 гривень. Спробували у Шацьку домовитись про комплексний обід для туристів, нам сказали, що це коштує 350 гривень. Чому так, адже у Луцьку, Рівному та Дубні нас годували за вдвічі меншу суму? Тут що, м’ясо настільки дорожче?»
Журналістка Тетяна з Києва приїхала на відпочинок з трьома дітьми. Розповідає, що шукала житло через соцмережі. Їй пощастило, адже зупинилась у хороших людей за 500 гривень на добу. Перебрала, розповідає, багато варіантів.
«Спочатку знайшла житло з прийнятною ціною за 800 гривень, – каже пані Тетяна. – Вже почала збирати речі, коли його власниця перетелефонувала і сказала, що хоче з нас на 400 гривень більше! Звісно, я відмовилась. Виручили знайомі – дали номер господині, у якої вони зупинялися кілька років тому. З погодою нам не поталанило: два дні йшов дощ. Аби не сидіти в кімнаті, вирішили з’їсти піцу в місцевому кафе. Коли нам принесли рахунок, не повірила очам. Виявляється, ми проїли 460 гривень!»
З Оленою та Світланою з Запоріжжя ми зустрілись на пляжі. Дівчата розповіли, що приїхали на тиждень. Спеціально взяли відпустку.
«Ми раніше тут ніколи не були, бо їздили відпочивати неподалік у Кирилівку, – розповідають туристки. – Тепер море у нас вкрали рашисти. Нам до вподоби Світязь, а головне – тут не чути сирен і звуків вибухів. Місцеві пончики нам припали до смаку. І 35 гривень таки є за що заплатити: вони великі, начинки достатньо. А головне – у кожен смаколик вкладено стільки праці! Самі господині, тому добре це знаємо. А от 50 гривень за варений качан кукурудзи – то занадто! Продавці що, у Нідерланди їздили по насіння? Так само і 1000 гривень за кілограм копченого вугра – задорого».
Зустріли ми тут і молоду пару з Луцька. Вони були без настрою, збиралися додому, бо не порозумілися з господарем.
«Ми з чоловіком винайняли у селі Світязь будинок, – розповідає молода жінка, яка назвалася Вікторією. – Заплатили за дві ночі 1800 гривень. Господар приходив по кілька разів на день нас контролювати. Коли побачив знайомих, яких ми зустріли на пляжі і запросили у номер випити по келиху пива, наробив крику. Пропонували доплатити – отримали відмову. Повірте, ми не робили нічого забороненого. Це така світязька «гостинність» за наші гроші?»
А туристи з Кривого Рогу, з якими ми познайомилися на залізничному вокзалі Ковеля, стверджують, що їх все влаштовує.
«На кожному курорті є свої плюси і мінуси, – переконує Олена, керівниця групи. – Ми не один рік подорожуємо і це добре знаємо. Нам особисто Шацькі озера сподобались. Особливо запам’ятався сплав на байдарках. Це було просто неймовірно! Війна навчила нас цінувати те, що маємо. Обов’язково приїдемо сюди ще!»
Людмила ПРИЙМАЧУК
