У пору, коли на полях селяни молотять зернові, а природа розцвітає в своїй красі, війна жорстоко збирає власний кривавий ужинок. Минулого тижня її чорна тінь знову охопила Камінь-Каширщину, перекриваючи сонце хмарами та наповнюючи людські серця смутком. На жаль, непоправної втрати зазнало село Хотешів. 23 липня обірвалося життя військовослужбовця Царука Володимира Володимировича. Поховали його 26 липня на місцевому кладовищі.
Про це пише Полісся.
Володимир Царук був педагогічним працівником опорного закладу загальної середньої освіти “Хотешівський ліцей”. Присвятив більше двадцяти років своєї професійної діяльності навчанню молодого покоління. Однак змінив цивільну професію заради того, аби захистити рідну Україну, став військовослужбовцем зенітно-ракетних військ.
– Володимир Володимирович віддав педагогічній роботі понад двадцять років. Спочатку працював офіцером-вихователем у Луцькому військовому ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою, а 2007 року повернувся до села Хотешів, де народився, та став викладати в місцевій школі. Був вчителем історії, а також предмету “Захист України”, неймовірно талановитим спеціалістом, уроки якого завжди минали цікаво. Хлопці-ліцеїсти із захватом слухали й старанно повторювали кожну настанову, котру отримували від нього на заняттях із допризовної підготовки. Він умів організувати довійськовий вишкіл на найвищому рівні навіть попри брак матеріалів наочності, побудувати щирі, дружні відносити з вихованцями. Домігся, аби за грантовою програмою в ліцеї замінили на нові вікна й двері. Його поважали, любили. Коли росія напала на нашу країну, Володимир Царук свідомо змінив цивільну професію на військову. Хоча майже не чув на одне вухо, втратив частину легені, переживши тяжку форму пневмонії, але однаково поривався на фронт. Не уявляв, як зможе інакше дивитися у вічі своїм учням, яких сам же навчав любити і захищати Батьківщину. На жаль, нинішній першовересень, до приходу котрого залишилося менше місяця, учнівська молодь та педагогічний колектив Хотешівського опорного ліцею зустрічатимуть без улюбленого вчителя, колеги, друга, людини, яка для всіх є прикладом честі, мужності та професіоналізму. У пам’ять про нашого односельця, освітянина, що виховав кілька поколінь патріотів, мужнього військовослужбовця на фасаді ліцею вже незабаром встановимо меморіальну дошку, – розповіла директорка ОЗЗСО “Хотешівський ліцей” Тетяна Ратнюк.
У професійному та в особистому житті Володимир Царук завжди торував стежину поруч із люблячою дружиною Інною. Двадцять два роки вони прожили у шлюбі, майже стільки ж часу пропрацювали разом на освітянській ниві, ділили спільні радощі, тішились здобутками одне одного, долали спільно труднощі. Війна, каже Інна Миколаївна, ще більше їх об’єднала з чоловіком.
