Понад рік через російське вторгнення в Україні триває воєнний стан і разом з тим загальна мобілізація військовозобов’язаних. І понад рік умови звільнення з військової служби відрізняються від тих, що були до 24 лютого 2022 року.
Про це пише 24 канал.
Умови звільнення з військової служби передбаченні статтею 26 Закону України “Про військовий обов’язок і військову службу”. Підписаний 18 липня законопроєкт 8009 розширив список тих громадян, які можуть звільнитися з військової служби під час воєнного стану.
Умови для звільнення з військової служби
Цей законопроєкт передбачає, що зі служби можуть звільнитися ті військовослужбовці, чиї близькі родичі загинули або пропали безвісти під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а також під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану. Мовиться про таких родичів: чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, дід, баба або рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра.
Однак окрім цієї умови, є й інші, за якими військовослужбовці можуть звільнитися зі служби під час дії воєнного стану.
Зокрема, підставами для звільнення у період дії воєнного стану є:
– досягнення граничного віку перебування на військовій службі;
– непридатність до військової служби через стан здоров’я. У такому випадку звільнення можливе на підставі висновку ВЛК з виключенням з військового обліку або з переоглядом через 6–12 місяців;
– набрання законної сили обвинувального вироку суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі або позбавлення військового звання;
– сімейні обставини або інші поважні причини, якщо військовослужбовець не висловив бажання продовжувати військову службу. Для такого звільнення потрібно подати рапорт із завіреними нотаріусом копіями документів, що підтверджують підставу.
Сімейними обставинами чи іншими поважними причинами для звільнення зі служби, окрім зазначеного вище, можуть бути:
– виховання дитини з інвалідністю віком до 18 років;
– вихованням дитини, хворої на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитини, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, але якій не встановлено інвалідність;
– необхідність здійснення постійного догляду за хворою дружиною чи чоловіком, дитиною, а також батьками своїми чи дружини / чоловіка, що підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я;
– наявність дружини чи чоловіка із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини / чоловіка із числа осіб з інвалідністю I чи II групи;
– необхідність здійснення опіки над особою з інвалідністю, визнаною судом недієздатною;
– необхідність здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю I групи;
– необхідність здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю II групи або за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд;
для військовослужбовиць-жінок – вагітність;
– для військовослужбовиць-жінок – перебування у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а також якщо дитина потребує домашнього догляду тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення нею шестирічного віку;
– для одного із подружжя, обоє з яких проходять військову службу, – наявність дитини чи дітей віком до 18 років;
– самостійне виховання дитини чи дітей віком до 18 років;
– перебування на утриманні військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років.
Що потрібно зробити, щоб звільнитися зі служби
Зазначимо, що для звільнення із служби захисники України повинні подати відповідний рапорт із завіреними копіями документів, які підтверджують право на це звільнення. Його потрібно написати на командира та зазначити у ньому:
– підстави звільнення з військової служби;
– висловити бажання чи небажання проходити службу у військовому резерві ЗСУ за відповідною військово-обліковою спеціальністю;
– за бажанням – погодження на виключення зі списків особового складу військової частини до моменту проведення усіх необхідних розрахунків;
ТЦК за місцем проживання, куди буде надіслана особова справа військовослужбовця і де він стоятиме на військовому обліку.
