Таке враження, що місцева влада вже перемогла у війні – зайнявшись розв’язками, стадіонами та гербом СРСР.
Соціальні мережі рясніють повідомленнями про різноманітні сумнівні та скандальні тендери, які проводять у різних містах України. Якщо погортати сайт електронних закупок Prozorro, то здається, що ми живемо у мирній країні, де півтора року немає жодної війни. Люди дивуються: десятки мільйонів гривень чиновники різних рівнів спрямовують суто на потреби мирного життя. Якась дика паралельна реальність, де немає крові, смерті та війни.
В той же час волонтери вже другий рік відчайдушно збирають копійка до копійки кошти на автомобілі, дрони, бронежилети, медичні аптечки для наших воїнів, аби вони не лише стримували ворога, а й мали змогу звільняти наші території.
Сайт ТСН.ua з’ясовував, чому так відбувається і чим це загрожує для країни.
Військові експерти наголошують, що російський ВПК поступово нарощує темпи у виробництві ракет та дронів. Ворог правдами і неправдами отримує комплектувальні та продовжує клепати боєприпаси.
Так, у Росії значно зменшилася наявність сучасних ракет таких як: “Іскандер”, “Калібр”, “Кинджал”. Але вони їх виробляють, хоч і повільними темпами, але все ж виробляють. І все це буде летіти на наші мирні міста.
Експерти кажуть, що необхідно запускати вітчизняний воєнно-промисловий комплекс. Але перераховують низку проблем, які з ним виникали раніше.
“Вітчизняному ВПК завжди не вистачало двох речей: перше – це фінансування, а друге – технологій. Саме через це він не був достатньо конкурентноздатним, особливо, якщо казати про експорт. Станом на зараз, у нас є можливість щодо отримання необхідних технологій. Наші міжнародні партнери до нас відкриті як ніколи у цьому напрямку. З іншого боку, питанням фінансування ВПК, я не володію, оскільки ця інформація закрита. Тому не можу сказати про конкретні бюджети, на ті, чи інші проєкти у ВПК”, – пояснює сайту ТСН.ua Олександр Коваленко, військово-політичний оглядач групи “Інформаційний спротив”.
Користувачі соціальних мереж пишуть, що зарано наші чиновники розслабилися і продовжують жити мирним життям – закопуючи мільйони гривень в доріжки парків та трибуни для стадіонів. Ми проаналізували, куди саме спрямовуються шалені кошти.
Майже півтора мільярда на розв’язку в Києві
Найбільший “мирний тендер” стосується реконструкції розв’язки в Києві. Йдеться про будівництво дворівневої транспортної розв’язки на перетині вулиць Богатирської та Північної в Оболонському районі столиці. На це зі столичного бюджету вирішили витратити понад 1,3 мільярда гривень!
Тендер був проведений КК “Київавтодор” у травні цього року, роботи вже розпочаті. На будмайданчику встигли забити 14 паль (потрібно 80).
Розв’язку обіцяють зробити дворівневу. Довжина основного проїзду складатиме трохи більше трьох кілометрів. Приблизно такою буде і довжина тротуарів. Протяжність велосипедних доріжок – понад 1,5 км. На розв’язці буде 6 смуг руху. Довжина шляхопроводу – понад 250 метрів. Також побудують новий підземний перехід.
В КМДА запевняють, що реконструкція цієї розв’язки збільшить пропускну спроможність транспортного вузла й, за розрахунками проектувальників, зменшить затори у цій частині Оболоні. Проєктна пропускна спроможність оновленого вузла – більше 11 тисяч автомобілів на годину. Роботи обіцяють завершити до кінця 2024 року. Звичайно, якщо в новозбудовану конструкцію розв’язки не прилетить ворожий дрон або ракета.
Понад пів мільярда на Музей Голодомору
Тим часом у Верховній Раді вирішили виділити 574 млн грн на завершення будівництва другої черги Музею Голодомору в Києві.
Роботи там ведуться уже декілька років. В парламенті пояснюють, що виділені кошти дозволять пришвидшити будівництво та введення об’єкту в експлуатацію. На його платформі відбудуться основні заходи до 90-х роковин Голодомору.
Багато політиків та активістів критикують це рішення, мовляв, навіщо зараз витрачати такі величезні кошти на музей, коли нашим захисникам бракує автомобілів та дронів на фронті. Але не всі погоджуються з такою думкою.
Волонтер Юрій Фанигін переконаний, що зі стадіонами та транспортними розв’язками можна потерпіти й до перемоги. А щодо Музею Голодомору, переконує, що він дуже потрібний для країни.
“Я вважаю, що добудова Музею Голодомору зараз доречна, бо кожній нації потрібна пам’ять для боротьби – це я вам кажу, як історик та музейний працівник. Голодомор – це найбільший злочин проти України, який зчинила проти нас країна-агресор. Це те, що також змушує нас боротися. Музей Голодомору – це центр пам’яті нашого народу. Він може стати місцем патріотичного виховання як Яд ва-Шем – ізраїльський національний меморіал Голокосту та Героїзму. Тому загалом він нам потрібен”, – розповідає сайту ТСН.ua волонтер Юрій Фанигін.
Він підкреслює, що це крутий інфраструктурний об’єкт, більше того – це загальноєвропейський проєкт. Все більше і більше країн світу визнає Голодомор геноцидом Українського народу. І такий музей буде репрезентативним для України на світовій політичній арені.
“Погано, що подібний великий музей не збудували ще у 90-х роках. Звичайно є питання, як буде виглядати об’єкт, чи доцільно на нього виділяти таку величезну суму грошей. Та чи зможе занепокоєна і зацікавлена громадськість ознайомитись з проєктом зараз, можливо це нівелює багато питань. Але музей потрібен Україні – це очевидно. Я б дуже хотів, щоб на музейну галузь, історичну науку, археологію виділялося значно більше грошей під час війни і після нашої перемоги. Все-таки саме у цих витоків наш народ отримує відповіді – хто ми та звідки, що таке Україна та черпаємо знання, які посилюють наш патріотизм та волю до незалежності”, – розповідає Юрій Фанигін.
Що зараз конче потрібно для військових
Він додає, що інші витрати на “мирні потреби” зараз абсолютно не на часі. Економіка країни, яка веде війну, має працювати винятково на армію.
“Я вважаю, що всі інші витрати – бруківка, стадіони, розв’язки, герб на Батьківщині-матері – зараз недоречні. Як волонтер я дуже добре знаю, чого саме не вистачає нашим військовим. Наше майбутнє повністю зараз залежить від наших воїнів, тому всі кошти мають спрямовуватися на них, на їхні потреби. Як це має регулюватися згідно законодавства, я не знаю, але якщо це неможливо зробити за законодавством, то його потрібно терміново змінити. Запускати вітчизняний ВПК треба всією країною. Робити все, аби кошти на ЗСУ надходили і з центрального та місцевих бюджетів”, – додає волонтер.
Він підкреслює, що це має бути прозорим процесом, щоб у людей не виникало жодних сумнівів. А всі стадіони та дороги збудуємо вже після війни.
“Зараз найголовніше – виграти війну. За ці всі мільйони гривень на аеропорт, їдальню, транспортну розв’язку було б краще збудувати завод по виробництву дронів і робити їх тисячами для фронту. Бійцям потрібні ударні мінідрони. І вже багато хто їх виробляє, так би мовити, кустарно, а от на промисловому рівні ні. До всієї військової електроніки потребі мікрочипи, які ми теж досі не виробляємо. Дрони рятують життя наших воїнів та дають суттєвий результат на фронті. А їх не вистачає у підрозділах, у багатьох батальйонах є тільки те, що закуплено волонтерами”, – додає Юрій Фанигін.
Мільйони на стадіони
Ти часом у соціальних мережах обговорюють два тендери, які пов’язані з будівництвом стадіонів на Волині та Львівщині.
За 145 мільйонів гривень у Ківерцях, що на Волині, хотіли побудувати футбольне поле та бігові доріжки. Ці тендери скасували. Місцеві чиновники доводячи про доцільність такого будівництва під час війни, аргументували, що хотіли побудувати на стадіоні укриття для 400 людей. Але самого проєкту укриття показати не змогли.
У травні цього року Новояворівська міська рада провела тендер на реконструкцію стадіону в місті Новояворівськ Львівської області. Вартість запланованих робіт вражає – понад 91,5 мільйона гривень. Як вказано у тендерній документації, строк надання послуг 31 грудня 2015 року.
Володимир Мацелюх, голова Новояворівської територіальної громади, пояснив на своїй сторінці у соціальній мережі наміри реконструювати спортивну арену. Він зазначив, що проєкт реконструкції стадіону розроблявся до повномасштабного вторгнення.
“Чи є зараз у нас такі гроші? Ні, звичайно. Чи треба було оголошувати зараз тендер? Так, звичайно. Чинне законодавство дозволяє оголошувати тендер, навіть якщо немає бюджету на прєект. Ми підписали угоду на реконструкцію стадіону на 3 роки з надією, що за цей час знайдеться якийсь доречний ґрант чи буде держпрограма. По суті, у нас є готовий проєкт, вся документація і як тільки знайдуться гроші на реалізацію, можна буде одразу приступати до роботи. Це і є причина, чому Новояворівська міська рада оголосила тендер”, – написав Володимир Мацелюх.
Він додав, що грошей у бюджеті немає, мільйони з місцевого бюджету на стадіони ніхто не збирається виділяти, але є бажання підготувати щось для майбутнього.
Їдальня для спортсменів
Тим часом 88 мільйонів гривень хочуть витратити на реконструкцію їдальні ДП “Олімпійський навчально-спортивний центр “Конча-Заспа”.
Як пояснив сайту ТСН.ua Андрій Крилюк, генеральний директор “Олімпійського навчально-спортивного центру “Конча-Заспа”, йдеться про розширення приміщення їдальні для спортсменів.
“В їдальні можуть приймати їжу до 300 спортсменів одночасно. Але бувають ситуації, коли на базі перебувають понад 400 спортсменів, і ми просто фізично не можемо їх нагодувати за 1-1,5 години. Тому 2021 року був розроблений проєкт із реконструкції та розширення їдальні”, – пояснив сайту ТСН.ua Андрій Крилюк.
Він додає, що приміщення їдальні буде розширене на понад 2 тисячі кв м. Збільшать площу залів, кухні, підсобних приміщень, складів. Наприклад, сховище продуктів із розташуванням морозильних камер має дуже гнітючий вигляд, бо було збудоване на початку 70-х років. Плюс потрібно зробити під’їзні шляхи та каналізацію. До зазначеної суми 88 млн входить також устаткування, меблі, інвентар, проєктні та будівельні роботи.
Мільйони на миття фасадів та унітазів
Здивував і Міжнародний аеропорт “Бориспіль”, який закритий від першого дня війни. Там вирішили витратити понад 51 мільйон гривень на миття підлоги, вікон, унітазів та умивальників.
У пресслужбі аеропорту пояснюють, що їм потрібно тримати приміщення аеропорту у порядку, адже у разі перемоги аеропорт потрібно буде терміново відкривати, мовляв, саме для цього вони і замовили послуги на таку суму.
“Згідно з умовами тендерної документації вимоги щодо щоденного, цілодобового і безперервного надання послуг не застосовується в період дії правового режиму воєнного стану в Україні. Крім цього, надання послуг розпочинається на підставі письмової заявки від аеропорту. Тобто, якщо аеропорт не матиме потреби в прибиранні як в цілому, так і стосовно окремих приміщень, то письмова заявка не буде надаватися, відповідно кошти не будуть витрачатися“, – зазначили сайту ТСН.ua в пресслужбі аеропорту “Бориспіль”.
28 млн на заміну герба
Нещодавно стало відомо, що до Дня Незалежності – 24 серпня – у Києві демонтують герб СССР зі щита скульптури Батьківщина-матір у Києві. Роботи стануть у 28 мільйонів гривень. Кошти зібрані виключно від великого бізнесу, який хоче бути причетний до цього великого проєкту.
Нагадаємо, що раніше в Українському інституті сталевих конструкцій імені Шимановського, сайту ТСН.ua розповідали, що роботи з демонтажу герба СРСР на скульптурі Батьківщина-матір стануть у 36 мільйонів гривень, а на підготовку проєкту потрібно рік часу.
Чому так поспішають чиновники та бізнесмени, поки незрозуміло, адже замінити радянський герб можна і після закінчення війни, а наявні гроші вже зараз направити на фронт у вигляді дронів або автомобілів, які там конче необхідні.
Ремонт парків на десятки мільйонів
Тим часом у Києві хочуть витратити понад 20 мільйонів на капітальний ремонт парку навколо озера Срібний кіл у Дарницькому районі Києва.
Як зазначається у тендерній документації на сайті Prozorro, роботи хочуть виконати до кінця цього року. Замовником виступає комунальне об’єднання “Київзеленбуд”. Тендер заплановано на 21 липня.
Окрім того, КО “Київзеленбуд” оголосило тендер на капітальний ремонт благоустрою та озеленення парку культури та відпочинку в Оболонському районі навколо озер Йорданське та Кирилівське – ціна питання 18,6 мільйона гривень. Тендер має відбутися 19 липня.
Також “Київзеленбуд” провів тендер на реконструкцію та благоустрій парку “Орлятко” у Солом’янському районі Києва. За майже 19,5 млн грн до кінця року в парку мають закінчити роботи.
Цікаво, чому саме зараз оголосили тендери на проведення цих реконструкцій. Адже привести до ладу ці зелені зони столиці планували ще до початку війни. Запит з відповідним питанням ми надіслали до КМДА.
“Золотий” пісок для пляжів Києва
Багатьох здивувало бажання КП “Плесо” закупити для столичних пляжів “золотий” пісок на 6,5 мільйона гривень. І це водночас, що офіційно пляжний сезон у столиці не відкривали.
“Підсипка піску, згідно з нормативними документами, має проводитися на міських пляжах щорічно. Цього вимагають санітарні норми. Минулого року не зробили підсипку через війну, а цьогоріч через велике водопілля її необхідно виконати. Велика вода змила пісок з території заплав і прирічкової території в межах Києва, зокрема з міських пляжів, за які ми відповідаємо”, – пояснив сайту ТСН.ua В’ячеслав Савицький, директор КП “Плесо”.
12 мільйонів на бруківку
Багатьох киян обурює реконструкція у центрі Києва, де за 12 мільйонів гривень ремонтують бруківку по вулиці Богдана Хмельницького.
У КК “Київавтодор” сайт ТСН.ua запевнили, що виконують роботи на вулиці, яка не ремонтувалася від 50-х років минулого століття. Бруківку просто заново перекладають, ремонтуючи основу вулиці – це основна стаття витрат. Роботи обіцяють закінчити до кінця літа.
Барабани, овочерізки та туалетний папір
Далі у нашому рейтингу славнозвісний Дніпровський район міста Києва, де місцева РДА відзначилася скандальними закупками для бомбосховищ. Управління освіти Дніпровської РДА купило за бюджетні гроші, які їм виділили зі столичного бюджету, купу “цікавих речей” для укриттів:
- Туалетний папір на 3 млн грн.
- Овочерізок на 1,5 млн грн.
- Конструкторів на майже 1 млн грн.
- Рацій на 1,1 млн грн.
- І, звичайно, хіт сезону – барабани для укриття на 890 000 грн.
До речі, барабани – це єдиний тендер, який вдалося скасувати.
“В Дніпровському районі до цього часу переконані, що барабани були конче необхідні в укриттях, бо вони позитивно впливають на імунітет дітей. Нам також пояснили навіщо купили в укриття скандальні електричні сковороди – для приготування їжі дітям за 720 тисяч гривен. Загалом, скажу так – ми не прокуратура і не поліція. Кримінальну справу ми не можемо відкрити або вести процесуальні дії. Тривають перевірки. Усі матеріали передаватимемо правоохоронним органам. На рівні Київради по даному питання буде прийняте відповідне рішення. У нас є низка ініціатив, якими ми вирішимо питання неефективного використання коштів представниками РДА. Ці рішення багато кому не сподобаються, але це буде зроблено”, – повідомив сайту ТСН.ua Леонід Ємець, голова тимчасової контрольної комісії Київради з перевірки використання бюджетних коштів для облаштування укриттів і перевірки делегованих повноважень РДА в Києві.
Коли це припиниться і де шукати вихід?
Політолог Володимир Фесенко вважає, що проблему з нераціональним використанням бюджетних коштів під час війни мають вирішувати народні депутати та відповідальні чиновники з Мінфіну.
“На капітальних витратах, підкреслю, коли йдеться про ремонти, добудову чи перебудову, заробляють конкретні чиновники, причому переважно від місцевої влади. Ви бачите скільки по Києву зараз ремонтів? Ось вам і відповідь. Також досить багато питань до Мінфіну, який зараз вводить купу різних акцизів, податків. Там кажуть, що не вистачає грошей до бюджету. І це дійсно так. Але тоді, запитання: чому ви не контролюєте витрати? Хоча і тут є нюанси, деякі проєкти були заплановані раніше, ще до війни. І є бюджетний кодекс, а за його порушення загрожує кримінальна відповідальність”, – розповідає сайту ТСН.ua Володимир Фесенко.
Тобто, якщо ви витрачаєте кошти не за призначенням, то стаєте потенціальним фігурантом кримінальної справи. Тому, якщо були заплановані кошти на Музей Голодомору, то ви не можете їх витратити на інші потреби.
Щоб це змінити, потрібно вносити законодавчі зміни або проводити секвестр бюджету і зменшувати статті витрат на суто мирні потреби, переводити ці кошти на потреби сил оборони. Але офіційно і чітко за законодавством. Тобто тут питання до чиновників, які за це відповідають.
“Ми можемо ставити питання, критикувати. Але відповідні зміни можуть зробити лише Мінфін та народні депутати. Цю проблему потрібно оперативно вирішувати. Є також багато проблем з бюджетним фінансуванням у Міністерстві оборони – вони можуть спрямовувати кошти лише на те, що заплановано. Там розробили, наскільки я чув, спеціальну програму – акселератор, аби прискорити випробування різних нових технологій та пропозицій для армії. Але однаково є проблеми, бо у нас бюджетна система вкрай заскорузла, і проблема, у першу чергу, з нею. Інше питання: а навіщо ви під час війни планували величезні витрати на Музей Голодомору? Це ж рішення не сьогодні ухвалене, а було заплановано від минулого року, коли ухвалювали бюджет. Тому, аби не шукати винних, депутати мають сідати разом з прем’єр-міністром та міністром фінансів і розбиратися з витратами, які в умовах війни є явно недоречними. Проблему потрібно системно вирішувати“, – зазначає Фесенко.
