Стан волинянина Петра Маркевича, якому в ніч на 15 липня хірурги пересадили серце в Ковельській районній лікарні, наразі стабільний. Чоловік перебуває під наглядом у реанімації, – розповів Суспільному лікар-хірург медичного закладу Тарас Окунь.
З його слів, життєві показники реципієнта задовільні.
“Артеріальний тиск в нормі, сатурація, тобто насичення киснем крові теж в нормі, показники всі добрі. Пацієнт їсть, пацієнт п’є, пацієнт говорить, пацієнт активний, хоче вже сидіти, ходити, але ми не дозволяємо”, – сказав медик.
На нове серце волинянин чекав 7 місяців
На трансплантацію 65-річний Петро Маркевич зі Старовижівщини чекав сім місяців, і за цей час переніс декілька інфарктів. Говорить: періодично втрачав свідомість, а згодом таки погодився на лікування й пересадку. Донором органу, каже Петро Маркевич, став чоловік із сусіднього села, проте чоловіки не були знайомі.
“Чоловік загинув, вже його не можна було врятувати і він пожертвував серцем. Буде все добре. Я в це вірю, а людина, яка вірить – вона крепша і здоровша. А я не побоявся і пішов не операцію. Ще може поживу”, – каже чоловік.
Пересадку серця провели в ніч на 15 липня. Рідні 63-річного чоловіка, у якого раптово стався інфаркт та мозкова кома, дали згоду на посмертне донорство, – розповів завідувач кардіохірургічного центру Ковельського МТМО, трансплантолог Володимир Танський. Каже: органи померлого пересади чотирьом людям.
Щодо Петра Маркевича, який отримав донорський орган, сказав Володимир Танський, то пацієнт тривалий час хворів та переніс неодноразові інфаркти міокарда. З його слів, інфаркти стали причиною загибелі лівого шлуночка.
“Так звана кардіоміопатія, яка привела його до трансплантації серця. Операція тривала стандартно, час ішемії донорського органу склав 160 хвилин… Є 15 осіб в листі очікування. Інші хворі, які є в нашому полі зору, перебувають в додатковому листі”, – сказав медик.
Пацієнт, якому пересадили серце, перебуватиме у відділенні інтенсивної терапії тиждень. Попереду на Петра Маркевича чекає тривала реабілітація, – зазначила кардіологиня Ольга Танська.
“Перших пів року завжди важка праця лікаря, який буде спостерігати. І в першу чергу треба великі зусилля з його боку, щоб він приймав регулярно імуносупресивну терапію для того, щоб донорське серце прижилося. Після виписки пацієнт перебуває під нашим наглядом, два рази на місяць навідує лікарню”, – додала медичка.
Життя з донорськими органами: історії інших волинян
У кардіохірургічний центр в Ковельському МТМО приїхав на планове обстеження 42-річний Олександр Саливон з Київської області. Чоловік розповів, що з донорським серцем живе сьомий рік.
“Нагрузок не можна було, обмеження в їжі. Зараз такого вже немає. Приймаємо таблетки щодня і пожиттєво. Погляд на життя інший став”, – сказав чоловік.
33-річний Валерій Затула з Миколаївщини живе сьомий рік із донорським серцем. Чоловік також приїхав на обстеження у райлікарню в Ковелі. Те, що має захворювання серця, чоловік зрозумів не одразу.
“Спочатку не відчувалося, і в зал ходив, і займався спортом. Почав відчувати больові відчуття при навантаження, при ходьбі. Потім під час перевірки дізнався, що це дилатаційна кардіоміопатія. Їздив по клініках, то лікарі рекомендували пересадку”, – сказав чоловік.
За чотири роки в Ковельському міськрайонному територіальному медичному об’єднанні, додав гендиректор закладу Валентин Вітер, здійснили 27 трансплантацій, із них шість пересадок серця та 21 пересадку нирки.
