Волинь Новини

Синці чи трупні плями6 в чому переконують родичів померлого військового, які зупинили похорон у Луцьку

42-річному Андрію Коробку, який загинув ще 10 липня, досі не зробили повторної експертизи. Луцькі патологоанатоми чекають медичного висновку з місця загибелі.

Чоловік загинув у селі Комар Донецької області. Рідні вимагають повторного розтину, адже не вірять у природну смерть військового. За документами, чоловік помер від інфаркту. В суботу відбулася нарада у морзі за участю експертів поліції та прокуратури, йдеться в сюжеті ТРК «Аверс», – пише ІА Волинські новини.

«Я не вірю тому, що там було. Я знаю, що там – пекло. Я знаю, що там може бути. Але сказати, що він помер на ліжку, а привезти його в такій багнюці та в крові… Як же вони робили розтин? Були сліди з правого боку», – розповідають рідні Андрія Коробка.

Родичі запідозрили, що смерть військового настала не внаслідок інфаркту, як написано в медичних документах, а через вбивство. Бо ж на тілі чоловіка є характерні синці. Це виявили під час похорону в церкві.

Похоронну процесію зупинили. Рідні почали вимагати повторної експертизи. Попри те, що близькі написали заяву в поліцію, протягом дня, 14 липня, не було жодної реакції від правоохоронних органів. Лише коли люди перекрили дорогу, поліція розпочала якісь дії. Тіло винесли з церкви увечері й відправили в луцький морг.

Наступного дня, 15 липня, в морзі провели нараду за участю родичів, представників прокуратури, поліції та патологоанатомів.

Питань було безліч. Наприклад, чому з Андрієм Коробком не було жодної особистої речі: ані мобільного телефона, ані банківських карток? Його привезли в мішку повністю роздягненим. А телефон, як повідомили родичі, ще був активний два дні після смерті. Рідні намагалися дотелефонуватися на мобільний, проте ніхто слухавки не взяв.

Родичі кажуть, що про смерть Андрія Коробка офіційні джерела не повідомляли.

Зауважимо: коли військовий помер природною смертю, то про втрату теж офіційно повідомляють. Померлих привозить місія «На щиті». Їх ховають із військовими почестями.

Не розуміють родичі й того, навіщо зволікають з експертизою. Луцькі патологоанатоми переконують, що не можуть без документів із місця смерті зробити повторний розтин. А відповідно до процедури, цих документів можна чекати навіть місяць.

«Візуально є сліди насильницької смерті, а ніде нічого не вказано», – обурюються рідні.

«Наскільки нам відомо, він помер за місцем проживання вночі, на ліжку. Особисто я бачив фотографії з місця події. Фотографували місцеві слідчі. Жодних ознак насильницької смерті там справді немає. Оця синюшність на грудині, на шиї, про яку говорять, що це синці чи сліди від ударів берців, – це насправді трупні плями», – переконує натомість правоохоронець.

На версії, що це трупні плями, наполягають і патологоанатоми. Мовляв, тіло пролежало п’ять днів, і з кожним днем цих плям буде більше. Також натякнули, що на момент повторної експертизи вже може не бути деяких органів.

Родичі наполягли, щоб їм ще раз показали померлого.

Як вказано в різних наукових статтях, трупні плями можуть бути дуже схожими на синці, а іноді їх тяжко розрізнити навіть спеціалістам.

Трупні плями – ділянки тканин тіла, посмертно просочені кровʼю. Зовні вони схожі на великі синці. Трупні плями в своєму розвитку проходять три стадії. Для визначення стадії їх розвитку використовують наступний прийом: натискають на трупну пляму, якщо в місці тиску вона зникає або хоча би блідне, то заміряють час. Таким чином можна визначити час смерті.

Синці, що утворилися прижиттєво від впливу тупих предметів, потрібно диференціювати від трупних плям. Якщо синці розташовані поза ними, зробити це нескладно. При збігу їх розташування з трупними плямами шляхом уважного дослідження синці можна відрізнити: зазвичай вони трохи виступають над поверхнею шкіри, при натисканні не змінюють кольору. Місця передбачуваного розташування синців потрібно уважно вивчати під час розтину тіла в морзі, а також за допомогою лабораторних методів.

Документи з першого розтину мають надійти незабаром. Після цього ухвалять остаточне рішення про повторну експертизу.