Загиблий чотирирічний хлопчик Юра врятував трьох дітей – його серце, нирки і печінку пересадили дітям, які потребували трансплантації.
Мама хлопчика Катерина Сотнікова розповіла, чому ухвалила трансплантувати органи свого сина, – пише Главком.
З початком повномасштабного вторгнення родина переїхала із Запоріжжя, яке постійно піддається ракетним ударам з боку російських військових, до міста Рівне. Біда із Юрою сталася 3 липня.
«У мого здорового життєрадісного синочка під час пробудження після денного сну стався спонтанний крововилив у головний мозок. Не було провісників, падінь, ударів головою чи будь-якої іншої причини. На жаль, таке буває, вже нема кого звинувачувати, випадок на мільйон, і він стався саме з моїм сином. Внутрішньомозковий крововилив у стовбур головного мозку… з усіма наслідками. Мої колеги зрозуміють, діагноз не розписуватиму. СКТ було проведено найближчої години. Коли мені оголосили результати, мій шок і жах я не забуду ніколи», – розповіла вона.
«Я все зрозуміла… як лікар, але не могла прийняти як матір», – додала Катерина Сотнікова. Лікарі боролися за життя дитини, проте через крововилив у мозок Юра помер.
Матір хлопчика пояснила, чому вона вирішила, що її дитина стане донором. Реалізувати це рішення їй допомогли її колеги-лікарі.
«Мого сина вже не врятувати, я це нарешті усвідомила. І розуміла, що є шанс урятувати когось іншого. Ця думка твердо оселилася у моїй голові. І виникла мета її здійснити. Популяризація донорства дуже слабка у нашій країні. Юра майже одразу опинився у глибокій комі, «без перспектив на життя» з медичного погляду, – пояснила вона. – З боку виглядає божевіллям та дикістю. Але так склалося, що я не лише мати, а ще й лікар. І моє розуміння того, що відбувається, набагато ширше, ніж у людей далеких від медицини».
Юру перевезли з Рівненської обласної дитячої лікарні до Інституту серця у Києві. Вона розповіла, що на операцію з трансплантації серця «її маленького героя» супроводжував увесь персонал лікарні. Серце хлопчика пересадили шестирічній дівчинці Соломії.
«Я чекала до глибокої ночі результату операції. Коли мені сказали, що серце б’ється в іншій дитині, я вперше щиро посміхнулася. Серце мого сина б’ється! Пізніше я дізналася про врятованих хлопчиків з клініки Охматдит. Рада, що хоч у цих дітей буде шанс на здорове життя. Зранку я побачила Соломію, слухала серце. Морально я до цього була готова. А ось коли вона одразу прокинулася і покликала маму, я розгубилася. Ось і є та грань «смерть дає життя». Мені полегшало», – написала Катерина.
«Моя втрата непоправна. Тоді, в понеділок увечері 3 липня, мій світ впав і ніколи не стане колишнім. Але я вірю та сподіваюся, що 9 липня відродився світ у цих трьох дітей», — додала мама хлопчика.
