82-річний Максим Костюкевич 12 років проживає сам у будинку посеред лісу, його хата — за чотири кілометри від села Великі Озера, що на Рівненському Поліссі. З хазяйства у чоловіка є сотня бортей з дикими бджолами, коти, собаки та 11 корів.
Суспільне побачило, як влаштував свій побут відлюдник та чому обрав таке життя.
Раніше чоловік жив у будинку серед лісу разом з хворою матір’ю та її доглядав. Вона померла у віці 96 років:
«Перед смертю вона не ходила, не бачила, лише говорила. Підіймав матір, і судина в мене лопнула. Як упав, як став качатися… Вона казала, що вельми страшно я стогнав. Кажу: «Мамо, наробила ти мене калікою».
Чоловік 12 років живе сам у будинку серед лісу. Дружини та дітей у чоловіка немає. Олександр згадує: мав одружитися, однак наречена загинула незадовго до весілля — її збило авто.
«Після того я не одружився. Мені не щастить, — каже житель хутора.
Максим Костюкевич слухає радіо майже щогодини, щоб дізнатися новини. У будинку немає електрики. Освітлює помешкання лампою, яку чоловік підключає до акумулятора.
Пан Максим каже, що з народження не приймав пігулок, а лікується медом, який збирає у лісі. Чоловік займається бортництвом та має сотню вуликів.
– Люди ж грамотніші за мене, тримають бджіл багато, бджоловоди, а я — самоучка. Прийшов, поглядів перед Покровою. Бачу, що бджоли не нанесли багато. Береш мед, ставиш там, нехай беруть, — говорить дідусь.
82-річний чоловік має город, а з хазяйства у нього — коти, собаки та 11 корів. Щодня пан Максим випиває по три літри молока, решту віддає тваринам:
«Якби я не тримав худобу, нічого не тримав — я б спився, — страшне діло, — і пішов би, люди, красти. Мене заставило б, друзі заставили б. Я хочу, щоб всі люди жили добре, і я біля них.
Майже щодня до чоловіка навідуються люди з села та родичі. У Великих Озерах Максим Костюкевич має ще одну хату. Та, попри кілька спроб переїхати у село, все ж обирає усамітнене життя в лісі.
