18-річний артист зі Старої Вижівки Ярослав Карпук під псевдонімом Yaktak у свої 18 встиг завоювати серця слухачів. Його кавери заполонили мережу, а такі пісні як «Порічка» (feat. Kola) чи «Погляд» (feat. Sobol) стали хітами. Виконавець дає концерти по всій Україні та за кордоном.
Ukrayina.pl порозмовляла зі співаком про його творчість, український музичний ринок і майбутні концерти, – пише ВСН .
– Твої треки зараз на греблі популярності. Нещодавно твій дует з Kola «Порічка» був на 11 місці в Радіочарт Топ 40. Цей рейтинг опублікував медіасервіс FDR Media, який робить статистику треків на основі кількості їх ротації в ефірі українських радіостанцій. Твої інші пісні теж з’являлися у цьому чарті, причому на найвищих місцях. Що є для тебе мірилом успішності чи популярності? Побувати на перших місцях зведеного статистичного радіочарту – це вже успіх? Чи він в іншому полягає?
– Я, до речі, ніколи не слідкував за жодними радіочартами, бо мене більше цікавлять «людські чарти» – що люди слухають. Чарти по Україні, по містах. Вважаю, що бути в радіочартах теж непогано. Я радий, мені приємно, значить, що цю музику я, напевно, роблю не даремно. Але це не є моїм мірилом. Я не роблю музики заради перших місць чи заради чартів. Я роблю це, щоб бодай якусь краплю вкласти в розвиток української музики й щоб люди кайфували від пісень. А яке мірило успіху? Якщо зустрінемося з вами на якомусь стадіоні на моєму концерті, то тоді я скажу, що все вийшло.
– Впродовж останнього року загострилася дилема між кількістю та якістю українських пісень. Українського контенту стало більше, проте, коли йде мова про сенси, часто виникають питання. Співати постійно про війну – це спекуляція чи це радше така щира історія? Чи немає зараз у нас засилля цього в інфопросторі?
– В мене є десь дві-три пісні про війну, які випустилися в її перші місяці. Зараз своєю творчістю і концертами я намагаюся подарувати людям жагу до життя, а не щоб вони ходили на концерти й плакали. Є багато концертів в Україні, на яких співають лише про війну. Я поважаю всіх, хто так робить, проте це точно не про мене. Я стараюся дати людям сили. Нам ніхто ці дні не поверне. Я не знаю чи є спекуляція на війні. Річ у тому, що я не хочу нікого критикувати, хочу бути прикладом. Своєю творчістю намагаюся підтримувати людей.
– Хто тебе надихає або є прикладом у музичній сфері?
– Хочеться дивитися на західних зірок, на американський ринок. Я вважаю, що поки що він набагато розвинутіший за наш. Нам є куди розвиватися.
– Найближчим часом ти виступатимеш за кордоном. Де будуть твої концерти та чим вони відрізнятимуться від тих в Україні?
– У нас будуть концерти в Кракові, Брно, Братиславі, Празі, Щецині, Познані, Лодзі, Варшаві, Ґданську, Любліні. Запрошую усіх, буде дуже душевно. З моєї сторони ці концерти не відрізнятимуться від тих, що даю в Україні. Робитиму все як завжди, старатимусь зарядити людей. Цікаво, які люди прийдуть на виступи. Думаю, що більшість з них це будуть україніці, які довший час живуть за кордоном чи лише приїхали. Можливо будуть місцеві, маю на увазі поляків, і в інших країнах аналогічно. Будемо всі разом драйвово проводити час.
