Проблема неприємних запахів ось уже котрий рік дошкуляє лучананам, однак у чому причина цих “ароматів” достеменно невідомо. Місцева влада обіцяє розібратися і губиться у здогадках, а журналісти вже зробили не одне розлідування, але й “віз і нині там”. Не винятком став й цей рік і від початку травня неприємний запах став знову ширитися містом.
Разом з тим, на почаку травня у Луцькій міській раді анонсували, що до кінця 2023 року з мулових карт очисних споруд КП «Луцькводоканал» планують вивезти до 200 тисяч тонн мулу. Зі слів Луцького міського голови Ігоря Поліщука, до 2004-2005 років з мулом не було проблем, тому що працювала централізована система його відбору колгоспами, радгоспами як добрива. Потім ця система була зруйнована і мул почали складувати на мулові карти. Таким чином на сьогодні утворилось 8 гектарів мулових карт.
Зараз частину мулу вивозить аграрна фірма «Вілія». Вигравши тендер, вони використовують його як добриво. Одночасно працює 9 машин. За цей рік, за сприятливих обставин, планується вивезти до 200 тисяч тонн мулу з мулових карт, що значно зменшить площу випаровування неприємних запахів.
«Задавнена проблема нашого міста — неприємний запах, переважна маса якого надходить з очисних споруд, які потребують реконструкції. Вони збудовані в 70-тих роках минулого століття та капітально не ремонтовані жодного разу. З 2018 року ми працювали над тим, щоб залучити кошти на їх реконструкцію. Нам це вдалося — ми залучили пільговий кредит на майже 11 мільйонів євро», – сказав Ігор Поліщук.
«Але разом з тим, у нас є мулові карти, адже в процесі очистки стічних води утворюється мул. До 2004-2005 років з ним не було проблем, тому що працювала централізована система його відбору колгоспами, радгоспами, як добрива. Потім ця система була зруйнована і мул почали складувати на мулові карти. Таким чином у нас сьогодні утворилось 8 гектарів мулових карт. Там орієнтовно 400 тисяч тонн мулу. Це – органічна сполука, де відбуваються процеси гниття, внаслідок яких виділяється неприємний запах, частина якого йде на місто», – пояснив міський голова.
Безумовно, що очищення мулових карт і розвезення їх на поля неподалів від Луцька посилило неприємні запахи у місті, а лучани стали “обривати” телефонні лінії місцевих чиновників.
І вже на початку червня місцева влада “передумала” і “визначила” причиною неприємних запахів – Гнідавський цукровий завод, про що на оперативній нараді заявив Луцький міський голова Ігор Поліщук. Місцеві ЗМІ відразу ж “підхопили тему” і всі разом “призначили винуватого”, водночас вже забувши про очищення мулових карт “Луцькводоканалу”, про які раніше говорили і чиновники, і самі лучани.
Бузумовно, що “винуватих” вже ніхто не слухає і вони не мають права голосу, “бо ж як сказав міський голова, то значить так і є…”
Журналісти видання Волинь Infa аби розібратися в ситуації звернулися за коментарями до представників Гнідавського цукрового заводу.
«Сморід у місті дійсно є. Отож, треба знайти джерело неприємного запаху. На мій погляд, містяни давно вже знають звідки береться той сморід. Ми постійно ініціюємо проведення лабораторнх досліджень. Таким чином вивчаємо захисну зону полів фільтрації. Відтак, спеціальними приладами лабораторія Держпродспоживслужби вимірювала запахи. Зокрема, 31 травня Держпродспоживслужба у п’яти точках проводила дослідження. за їх результатами жодних шкідливих речовин на полях фільтрації не виявлено. Ми можемо надати усі необхідні протоколи. Документи говорять самі за себе», – зауважив директор Гнідавського цукрового заводу Василь Муха.
На підприємстві кажуть, заяви місцевих чиновників про те, що “ймовірно” на біоетанольному заводі “мили бочки” від мелясної барди і “скинули” все це на поля фільтрації від чого неприємний запах поширився на все місто, ніщо більше як просто слова, адже, щоб когось звинуватити потрібні докази, а не заяви та припущення.
До слова, із січня цього року «Біо Пек» перейшов на переробку кукурудзи, то хж про ніяку мелясну барду не може йти й мова.
Передумовою цьому став візит заступника міністра, де піднімалося питання аби наші фермери та аграрні підприємства мали альтернативу реалізації кукурудзи, адже про її експорт закордон не може йти й мова. Тоді біоетанольний завод пішов на зустріч і побудував ще одну лінію для переробки зернових культур, в тому числі й кукурудзи, таким чином зробивши вагомий внесок в економіку України.
Голова спостережної ради Гнідавського цукрового заводу Ярослав Галькевич додає, що вже сьогодні на підприємство заходить іноземний інвестор, то ж вже незабаром воно запрацює з новою силою, пройдуть процеси осучаснення та модернізації.
«В результаті багаторічних перемовин з німецькою компанією, яка спеціалізується на виробництві цукру, ми дійшли згоди щодо співпраці. У нас чітко прописані з ними домовленості за результатами яких, протягом 3- 5 років вони мають побудувати сучасні очисні споруди і звільнити площі так званих полів фільтрації взагалі. Максимум через чотири роки, очисні споруди перестануть повністю функціонувати.У цей період будуть збудовані сучасні очисні споруди для біоетанольного заводу. Хоча і зараз барда зберігається у закритих підземних та наземих резервуарах для потреб сільгоспвиробників, тому про якісь запахи чи скиди не може йти й мови. Але зробимо ще більш сучасно. І от тоді буде цікаво, кого призначать виним у поширенні неприємних запахів?», – каже Ярослав Галькевич.
До слова опісля коментарів із представниками заводу, журналісти Волинь infa побували і на полях фільтрації Гнідавського цукрового заводу аби так сказати переконатися, що неприємних запахів там дійсно немає, тож за нашими відчуттями, причиною неприємних запахів у місті не є поля фільтрації Гнідавського цукрового заводу.
