З початком повномасштабної війни пошук відомостей про свій родовід – один з найбільш популярних запитів в обласному архіві Волині, розповіла Суспільному начальниця відділу інформації та використання документів Любов Коць.
За цей час працівники архіву опрацювали 27 “генеалогічних” запитів. Суспільне дізнавалося, як у Волинському архіві знайти дані про свій родовід і з чого потрібно почати пошуки.
“Хотіла дослідити коріння” – лучанка, яка знайшла дані про свій родовід
Інформацію про свого двоюрідного прадіда-ОУНівця Степана Цап’юка лучанка Віталіна Веремчук знайшла з оцифрованих документів Волинського облдержархіву. Суспільному жінка розповіла, що досліджує родовід ще зі студентських років.
“Періодично я цікавилася про своє родовідне дерево. Цьогоріч хотіла його оформити, зробити нормальним, дослідити коріння, тому що я ціную історію роду. Знаю, що можна багато цікавого дізнатися про себе теперішню, знайшовши щось цікаве в минулому”, – каже Віталіна Веремчук.
Зі слів лучанки, під час роботи з архівними документами виявилося, що її прадід був очільником осередку ОУН-УПА кількох сіл на Волині. Також стало відомо про допити над ним, місце проживання, описи майна, яке було в його родини, дати народження та прізвища прапрадідів.
Які дані можна знайти в архіві
Наразі в розпорядженні Держархіву Волині є понад 1 мільйон 220 тисяч документів. З них 1700 – оцифровані кримінальні справи репресованих громадян України в радянські часи.
В архіві кажуть: чимало запитів отримують з інших країн. Більшість заявників – нащадки тих, хто колись виїхав за межі України і тепер шукає підтвердження факту народження їхніх рідних у колишніх Волинській губернії чи Волинському воєводстві.
“На жаль, ми не можемо дослідити деякі документи дуже глибоко у зв’язку з тим, що на наших теренах проходило дві (Перша і Друга світові – ред.) війни. Багато документів було спалено або знищено, частина документів знаходиться у Державному архіві Житомирської області, оскільки там була Волинська духовна консисторія“, – каже начальниця відділу інформації та використання документів Любов Коць.
З чого почати пошуки родоводу
Любов Коць працює у архіві понад 20 років і дослідникам-початківцям завжди рекомендує спершу шукати дані про своїх близьких потрібно спершу в членів сім’ї або родини.
“Якщо людина має живих дідусів чи бабусь, які, можливо, не з точністю до дати і до періоду, але знають історію своєї родини, – хай спілкується з ними. Треба записати розмову зі всіма діалектами, з усією лексикою, якою вони говорять, і тоді з цим багажем іти в будь-яку архівну установу”, – говорить начальниця відділу.
За її словами, знайти інформацію легше, якщо запитувач знає місце, дату народження і заняття родича.
“На сайті Державного архіву Волинської області наразі є понад 15 зразків заяв-запитів за тематикою, яка найчастіше цікавить людей. Такий документ можна написати і власноруч. В ньому треба зазначити, кого або що запитувач шукає, коли і де відбувалися події”, – каже архівниця.
Як зазначає Любов Коць, досліджувати свій родовід можна і в науково-довідковій літературі, з якою можна ознайомитися в читальній залі або на сайті архіву.
Правила роботи в читальній залі
Аби попрацювати в читальній залі, треба попередньо зареєструватися. Згідно з правилами архіву, шість робочих місць надають людям, які заздалегідь надіслали реєстраційну форму на електронну адресу установи, чотири – для тих, які заповнили заяву користувача на місці.
Забирати документи додому не можна. Натомість дозволяють фотографувати чи робити копії – це безплатна послуга.
Платити, – каже фахівчиня, – доведеться за впорядкування, технічне копіювання документів та запити майнового, тематичного, географічного і, зокрема, генеалогічного характеру.
“Вартість послуги залежить від обсягу роботи і кількості оцифрованих сторінок. Оцифрування одного аркуша коштує 5 гривень 37 копійок”, – говорить Любов Коць.
Наразі працівники Волинського архіву консультують та надають відвідувачам всі документи, датовані до 1946 року. Це пов’язано з тим, – каже Любов Коць, – що нині діє обмеження на доступ до інформації, давність якої менше 75 років, і яка може нашкодити іншим.
Текст підготував Владислав Першута.
