52 річна Людмила Дорош із села Бірки виховала шістьох дітей. Найстаршому сину – 29, найменшій доньці Богдані – 10. 2014 року, коли найменшій доньці був рік і два місяці, чоловік Людмили раптово помер. Було важко, але мусила бути сильною, – розповіла Суспільному жінка.
Людмила Дорош до декрету працювала дояркою у колгоспі, нині – на пенсії за дітьми. Раніше, коли був живий чоловік, тримали, багато худоби: чотири корови, три бики, два коні та дев’ятеро свиней. Зараз господарства менше: корова, кінь, троє свиней і поросята.
10 років жінка господарює сама. Каже: завжди допомагають діти.Троє старших дітей мають власні сім’ї, але маму, – каже жінка, – не забувають.
“Все роблю. Гній викидаю, вожу гній. Кроплю, розганяю картоплю, орю. Все, що треба на хазяйстві”, – говорить син Максим.
Материнське серце, – каже, – болить за всіх, але найбільше за старшого сина Михайла, який зараз на передовій.
Жінці доводиться багато працювати з ранку до ночі, аби діти мали все. Каже: практично не відпочиває, але не нарікає на долю. Гідно проходить усі життєві випробування та мріє, аби якнайшвидше настала перемога та уся її дружня родина зібралася разом.
