Правоохоронці разом із іншими колегами зі зведеного батальйону Нацполіції «Захід» виконують завдання в одній із найгарячіших точок на фронті. Вони вважають це своїм обов’язком, адже, якщо не зупинити ворога, він дійде й до Волині. Дехто з поліцейських вже мав досвід участі в АТО, хтось вирушив в зону бойових дій вперше. Їхні історії розповіли в секторі комунікації поліції Волині.
Як розповів Богдан Скучинський, поліцейський офіцер Затурцівської громади, він не може залишатися осторонь, коли окупанти нищать країну, йому подобається ця земля, і він відчайдушно боронитиме її.
«На початку повномасштабної війни, будучи в зведеному загоні, багато поліцейських хотіли принести користь нашій країні, захистити прапор, свої домівки та сім’ї. Як кажуть в народі, ми були готові «врізатися зубами» за нашу землю. Тепер бойові дії відбуваються на сході, нашим військовим треба допомогти», – каже правоохоронець.
На деякий час свою домівку задля благородної мети покинув і Михайло Антонюк. Правоохоронець обслуговував Дубечненську громаду, яка межує з білоруссю. Михайло вважає, що як українець та ще й поліцейський повинен зробити свій внесок у перемогу.
«Сподіваюся, що перемога буде швидкою, усі наші території будуть звільнені від окупантів і ми, як говориться, «запануємо на своїй землі. Звісно, переживаю за свою дружину, двох діток, які залишаються тут самі, але, дасть Бог, скоро повернемося й будемо вже жити, як жили до цієї страшної війни», – ділиться поліцейський.
Ігор Мелюх, поліцейський офіцер Головненської громади, розповідає, що рідні з розумінням поставилися до його рішення, адже він поступово готував їх до цього. На території громади поліцейський працював не один, його колега вже виконує завдання у штурмовій бригаді «Лють». За їх відсутності безпеку на територіях забезпечуватимуть колеги із сусідніх населених пунктів.
«Неодноразово розповідав і друзям, і рідним, що всі мають захищати країну, якщо ні – вони прийдуть сюди, на Волинь, ми не можемо цього допустити», – наголошує Ігор.
Іван Базилян доповнює, що якщо зараз не поставити крапку в цій війні – воювати будуть усі, можливо, й наші діти. Іван служить у лавах поліції понад вісім років. Разом з двома колегами опікується правопорядком на Ківерцівщині, тому напризволяще свою громаду не залишив, він впевнений, що тут буде спокійно та безпечно.
«Мотивація – найшвидша перемога. Кожен повинен докласти усіх зусиль, аби наблизити цей історичний день. Ми на чуже не претендуємо, просто забираємо своє і будемо там, де були і де маємо бути», – наголошує поліцейський і додає, що зараз українці творять історію, про яку читатимуть в книжках.
