У Верховній Раді вчергове заговорили про знесення «хрущовок» будинків, проте є проблема: необхідно розробити механізм компенсації і відселення мешканців таких будівель. У Луцьку таких будинків, порівняно з іншими містами, небагато, але, якщо законопроєкт ухвалять, його реалізація усе одно вимагатиме значних ресурсів.
Про це у коментарі виданню ВСН розповів директор департаменту містобудування, земельних ресурсів та реклами Луцької міської ради, головний архітектор Веніамін Туз.
Так звані «хрущовки» були зведені як тимчасове житло ще у 60-х роках минулого століття. Термін придатності цих будинків збіг і, відповідно до чинного законодавства, вони перейшли у ранг «застарілого житлового фонду». Цьогоріч у першому читанні Верховною Радою України вже ухвалено і готується до другого законопроєкт №6458 «Про здійснення комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду». Він передбачає знесення застарілих «хрущовок» та «панельок», які належать до застарілого житлового фонду, та виселення жителів за умови надання їм тимчасового прихистку або одразу квартири в іншому будинку.
За словами Веніаміна Туза, питання до такого житла є, адже ще під час будівництва, воно розраховувалося терміном на 50 років, тобто себе вже вичерпало.
Щоправда, кількість хрущовок у Луцьку у порівнянні з іншими містами України, – невелика, і вони складають відносно невеликий відсоток від загального житлового фонду у місті. Наприклад, міста-мільйонники мають цілі райони забудови цього типу – добре відомі цегляні п’ятиповерхівки.
Посадовець Луцької міськради зауважує про наявність питання в механізмі компенсації старого житла. З його слів, є проблема в розселенні мешканців багатоквартирних будинків, які планують зносити.
«Луцьк теж буде змушений з цим зіткнутися, тому що буде потрібен обмінний квартирний фонд. Це означає, що необхідно якось врегулювати механізм, коли компенсується вартість приватного житла. У цьому була колізія. Якщо Верховна Рада врешті цей вузол розв’яже, то дасть поштовх, щоб проводити реконструкцію цих будівель», – пояснює він.
