27-річний син Марії Вакулінської Артем пішов у військо в перші дні повномасштабного вторгнення. Був на посаді бойового медика та сапера. Останній бій волинянин прийняв 29 грудня 2022-го біля села Кузьмине на Луганщині.
Суспільному матір бійця розповіла: Артем загинув рятуючи пораненого побратима. “Вони дійшли до пів дороги і 120-та міна прилетіла десь за метр від них. Кажуть, що в них не було шансу вижити”, – каже жінка.
Матір пригадує – Артем завжди був комунікабельним, збирав навколо себе багато людей. Мріяв бути істориком, але навчався у Луцькому коледжі рекреаційних технологій і права, здобув фах лікаря-реабілітолога. У 2016 році служив у президентському полку, згодом одружився.
Захищати Україну Артем пішов разом із батьком. “Я дуже добре пам’ятаю той день. Артем вже жив з дружиною в Луцьку. Ми були в кухні і прийшла дочка і каже: почалася війна. Мій Петро (батько Артема – ред.) сказав: я йду на війну, бо я не хочу, щоб син ішов. Але син за тиждень часу владнав усі свої справи, йому теж не було повістки і сказав: я йду”, – пригадує Марія Вакулінська.
Жінка каже, що Артем розповідав їй, як складно було на передовій, свою загибель воїн передчував: “З початку грудня він почав вже казати такі речі, які молода людина не має казати. Каже: мам, якщо я загину, я б хотів лежати в труні з руками і ногами, щоб ти мене не збирала в мішок по кусках…Так стало, як він казав, він був з руками і ногами. Гарний…Я постійно прошу його, щоб наснився мені”.
Родина Артема Вакулінського просить присвоїти загиблому воїну звання Героя України. Для того, щоб розглянули відповідну петицію, потрібно зібрати 25 тисяч підписів, говорить мама. “Нам важливе визнання. Завжди перший, завжди безстрашний. Думаю, що людей треба нагороджувати, якось заохочувати і показувати усім, що вони роблять важливу справу”, – додала матір Артема Вакулінського.
