Тривожний, важкий, сповнений болю і непоправних втрат – таким був для України рік війни, в яку росія вступила як держава-агресор. Українці позбулися будь-яких ілюзій щодо можливості чогось спільного з недоімперією, продемонстрували єдність, мужність і героїзм у боротьбі з ворогом. Непростим був цей період і для Шацької селищної територіальної громади, через яку проходить державний кордон з білоруссю, пособницею путінської росії. Про те, як страх і розгубленість трансформувалися в активні дії, про зміцнення обороноздатності, допомогу українській армії, про те, як живе і розвивається громада в умовах воєнного стану, розповідає Сергій Карпук, Шацький селищний голова, – пише Район.
– Сергію Вікторовичу, що змінилося за рік війни для Вас і для Шацької громади, яку очолюєте?
– Це був досить важкий період. Спершу – розгубленість, але незабаром – активізація зусиль, залучення всіх можливих засобів і ресурсів, аби надійно укріпити державний кордон, побудувати оборонні споруди та унеможливити потрапляння ворога на нашу територію. Ми згуртувалися, стали сильнішими, більш впевненими. Враховуючи зміну пріоритетів, продовжуємо адаптовувати економіку до умов воєнного стану. Найважчими за цей складний рік для нас були людські втрати. Бо ніхто не поверне нам земляків – молодих, активних, перспективних, великих патріотів і мужніх воїнів, які загинули за Україну.
– Наскільки надійно укріплений кордон з білоруссю? Чи були зафіксовані інциденти, пов’язані зі спробами незаконного перетину державного рубежу?
– Впродовж року ми будували фортифікаційні споруди, копали канали, встановлювали загородження. До роботи залучали велику кількість людей, техніки – навіть із сусідніх громад, вкладали в це значні фінансові ресурси. До речі, роботи з посилення обороноздатності тривають і сьогодні. Тому з упевненістю можу сказати, що кордон надійно захищений. Щодо інцидентів, то так, вони траплялися, оскільки білоруси постійно шукають наші слабкі місця. Військові формування не перетинали кордон, а от нелегали робили спроби. Прикордонники їх оперативно виявляли і затримували.
– Як громада пристосовується до життєдіяльності в умовах воєнного стану? Скільки за рік з’явилося укриттів? Cкільки заплановано побудувати?
– Ми долучилися до будівництва укриттів для військових формувань – допомагали будівельними матеріалами, технікою. В громаді ж на сьогодні відновлено три найпростіші захисні споруди в школах сіл Пульмо, Ростань, Мельники – там триває навчальний процес.
Зараз завершуємо роботи з ремонту укриття в Шацькій лікарні, яким, окрім медиків та пацієнтів, будуть користуватися працівники, учні та вихованці Шацького ліцею і селищного дитсадка. Дооблаштовуємо укриття біля адмінприміщення селищної ради, яке в разі надзвичайної ситуації може бути прихистком для працівників ради та тренерів і вихованців Шацької ДЮСШ.
На даний час працюємо над закупівлею укриття для школи і дитсадка в селі Світязь. Далі постане питання облаштування захисних споруд у загальноосвітніх навчальних закладах сіл Піща, Прип’ять, школі-філії смт Шацьк.
На будівництво укриттів у Шацькій громаді з районного бюджету нам виділили 6,2 млн грн. Завершимо роботи – зможемо відновити очну форму навчання в школах і дитсадках.
– Чи забезпечена Шацька громада альтернативними джерелами електропостачання?
– Так, майже всі установи громади забезпечені генераторами. Завдяки нашим партнерам, у тому числі іноземним, ми отримали 12 пристроїв з різними потужностями, які генерують електроенергію. 7 генераторів для потреб навчальних закладів ми придбали за кошти місцевого бюджету. Тому в період вимкнення струму наші установи справно працювали.
– Скоро розпочнуться весняно-польові роботи. Чи існують якісь застереження в їх проведенні для мешканців прикордонної громади?
– Цьому важливому питанню ми присвятили цілу нараду з участю військовослужбовців, на якій узгодили заходи з посилення обмежень на прикордонних територіях. На сьогодні існує заборона відвідування місцевості поблизу державного кордону, зокрема проведення в 5-кілометровій зоні будь-якої сільськогосподарської діяльності. Через старост доносимо цю важливу інформацію до місцевих жителів, наголошуємо на беззаперечному дотриманні правил – задля безпеки людей та уникнення трагічних випадків.
– Сергію Вікторовичу, чи проживають зараз у громаді внутрішньо переміщені особи? Якщо так, то скільки?
– Сьогодні на нашій території мешкає до 400 вимушених переселенців. Рік тому, на початку війни, їх було 1900. Ті, хто шукав прихисток від війни, знайшов його в нашій громаді. Люди мешкали в приватному секторі, в приміщеннях баз відпочинку, ми надавали їм посильну допомогу продуктами, одягом, засобами гігієни тощо. Зараз активного прибуття в громаду ВПО не фіксується.
– Чи відомо Вам, скільки мешканців Шацької громади з початку війни виїхали за кордон?
– Приблизно 10-15%. Виїжджали переважно в перші дні і місяці війни, бо не знали, чого очікувати від ворога з росії і лукашенківського режиму білорусі. Зараз багато повернулися: працюють, навчаються, допомагають українській армії, немало з них поповнили лави ЗСУ і захищають нашу державу.
– Яка кількість військовослужбовців з Шацької громади стала на захист України з початку повномасштабного вторгнення?
– На сьогодні майже пів тисячі наших воїнів мужньо боронять державу зі зброєю в руках у лавах ЗСУ, територіальної оборони, Нацгвардії та Прикордонної служби. На жаль, маємо і втрати, за рік – 13 загиблих, 4 зниклих безвісти. Постійно контактуємо з сім’ями наших Героїв, підтримуємо, допомагаємо розв’язувати побутові питання.
– Як у Шацькій громаді допомагають українській армії?
– На нашій території дислокується велика кількість військовослужбовців, тому допомога – значна, постійна і різнопланова. Минулого року ми перевиконали план надходжень до бюджету, а відтак змогли надати військовим підрозділам фінансової і матеріальної допомоги на 19 млн грн. Надіюся, що так же успішно спрацюємо і нинішнього року.
Допомагаємо і нашим мешканцям, які боронять Україну. З початку війни для їхніх потреб було придбано понад 25 автомобілів, тепловізори, дрони, генератори та багато іншого. Все необхідне купуємо як за бюджетні кошти, так і небайдужих мешканців. Акції зі збору грошей для ЗСУ у нас практично не припиняються.
– Після зими зазвичай гостро постає питання стану автомобільних доріг. Як з цим у Шацькій громаді?
– 22 дороги на території нашої громади знаходяться в підпорядкуванні Волинської ОВА та служби автомобільних доріг у Волинській області. Ми ініціювали та провели немало зустрічей, написали листи, аби відповідні структури відреагували на проблемні ділянки автошляхів та виконали на них роботи з ремонту та експлуатаційного утримання. Шацька селищна рада, своєю чергою, зібрала інформацію від старост округів про стан комунальних доріг громади. Звичайно, сьогодні ми не маємо такого ресурсу, щоб відновити всі шляхи. Проте будемо робити все можливе, щоб самотужки, власною технікою усунути найбільші проблеми на дорогах, вирівняти дорожнє полотно, засипати ями (в місцевому бюджеті передбачили 300 тис. грн на придбання щебеню).
– Попри воєнний стан, громада живе, розвивається, налагоджує міжнародну співпрацю. Над чим працюєте зараз? Що в планах на цей рік?
– Ми беремо активну участь у реалізації проєкту USAID «Підвищення ефективності роботи і підзвітності органів місцевого самоврядування («ГОВЕРЛА»), в межах якого громада отримала від іноземних партнерів обладнання і матеріальну допомогу на понад 5 млн грн (електричні кухонні плити, генератори, меблі для шкільного харчоблока, устаткування для добровільних пожежних команд тощо). Впроваджуємо онлайн-сервіси та інструменти електронної демократії в межах програми EGAP (за підтримки Швейцарії). Крім того, завершуємо реалізацію великого інфраструктурного проєкту з каналізування населених пунктів навколо озера Світязь.
Продовжуємо транскордонне співробітництво за новою програмою «Interreg NEXT Польща -Україна 2021-2027» – це, в першу чергу, залучення додаткових ресурсів на розвиток туристичної сфери, розбудову системи каналізування, покращення обслуговування в Шацькій лікарні тощо.
Цьогоріч хочемо відновити роботу по об’єктах, які фінансуються коштом ДФРР. В Шацькій громаді це будівництво школи в селі Піща та спортивно-оздоровчого комплексу на базі практики «Гарт» у селі Світязь.
Також серед першочергових завдань – зведення укриттів у навчальних закладах громади та покращення стану доріг. Пріоритетом, звичайно, є і буде допомога Збройним силам України, розв’язання проблем військовослужбовців.
– Дякую за розмову! Нехай примножуються здобутки громади і реалізовуються хороші ініціативи!
