Сі має плани на Тайвань. В одній із березневих промов він сказав своїм генералам “сміливо воювати”.
Китайський лідер Сі Цзіньпін офіційно оголосив, що готується до війни. А на щорічному засіданні парламенту Китаю та його вищого політичного дорадчого органу в березні Сі розкрив тему готовності до війни у чотирьох окремих промовах.
Про це пише видання Foreign Affairs.
Зазначається, що уряд КНР також оголосив про збільшення на 7,2 відсотка оборонного бюджету Китаю, який подвоївся за останнє десятиліття, а також про плани зробити країну менш залежною від іноземного імпорту зерна. А в останні місяці Пекін оприлюднив нові закони про військову готовність, нові бомбосховища в містах по той бік Тайванської протоки та нові офіси «Мобілізації національної оборони» по всій країні.
Журналісти пишуть, що “конфлікт не є певним або неминучим, але в Пекіні щось змінилося”, і закликали політиків та лідерів світу не ігнорувати заяву Сі.
Закон про військових резервістів
Foreign Affairs підкреслюють, що ще у грудні 2022 року Пекін оприлюднив новий закон, який дозволить Народно-визвольній армії легше активізувати свої резервні сили та систему поповнення бойових частин у разі війни. Цей закон – не єдина законодавча зміна, “яка натякає на підготовку Пекіна”. У лютому вищий дорадчий орган Всекитайських зборів народних представників ухвалив рішення про коригування застосування деяких положень кримінально-процесуального закону до військових під час війни, яке, згідно з державною газетою People’s Daily, надає Центральній Військовій комісії повноваження коригувати положення законодавства, включаючи “юрисдикцію, захист і представництво, примусові заходи, порушення справ, розслідування, переслідування, суд і виконання вироків”.
Автори статті зауважують, що “це рішення може стати зброєю проти осіб, які виступають проти захоплення Тайваню, або Пекін міг би використати це, щоб змусити китайських громадян підтримувати його рішення під час війни”.
Вербуванння по всій країні
Починаючи від грудня, уряд Китаю також відкрив низку офісів мобілізації національної оборони або центрів вербування по всій країні, зокрема в Пекіні, Фуцзяні, Хубеї, Хунані, Внутрішній Монголії, Шаньдуні, Шанхаї, Сичуані, Тибеті та Ухані. Водночас на протилежному березі протоки від Тайваню почали будувати або модернізувати бомбосховища і принаймні один “шпиталь швидкої медичної допомоги”, за даними китайських державних ЗМІ. У березні Фуцзянь і кілька міст провінції почали блокувати закордонні IP-адреси доступу до урядових веб-сайтів, можливо, щоб перешкодити відстеженню підготовки Китаю до війни.
Збільшення оборонного бюджету
Також на двосесійних зустрічах прем’єр-міністр Лі Кецян оголосив про військовий бюджет у 1,55 трильйона юанів. Це приблизно 224,8 мільярда доларів, що на 7,2 % більше, ніж 2022 року. Окрім того, він закликав посилити “підготовку до війни”. Навіть офіційна цифра Китаю перевищує військові витрати всіх тихоокеанських союзників Сполучених Штатів разом узятих (Австралії, Японії, Філіппін, Південної Кореї та Таїланду).
Виступ Сі Цзіньпіна
Лідер Китаю виголосив чотири промови: одну перед делегатами Народної політичної консультативної ради Китаю, дві – перед Всекитайськими зборами народних представників і одну – перед військовими та парамілітарними лідерами. У них він описав “похмурий геополітичний ландшафт, виділив Сполучені Штати як супротивника Китаю, закликав приватний бізнес служити військовим і стратегічним цілям Китаю та повторив, що він бачить об’єднання Тайваню та материкової частини як життєво важливе для успіху своєї підписної політики щодо добитися “великого омолодження китайського етносу”.
