На сайті Святогірського Успенського Зимненського монастиря московського патріархату виставили ціни на молитви.
Прайс розмістили на офіційному сайті, – пише ВолиньUA.
Щоб люди могли подати записки за здоров’я чи то упокій, не обов’язково їхати до самого храму, варто лише перейти за посиланням та відправити кошти на особисту карту Приватбанку.
Таке нововведення не що інше як додатковий стабільний і систематичний спосіб «здерти» грошенят. Варто зазначити, що релігійні організації в Україні мають пільги на комунальні послуги, енергоресурси та не сплачують податків до казни. А тепер філія “руского міра” на Волині вирішила використати досягнення інформаційної революції та сучасні банківські технології для власного збагачення.
Храм, який так любив відвідувати кум путіна Медведчук, не зважаючи на повномасштабне вторгнення, так і не перейшов у лоно Православної церкви України, і продовжує наживатися на своїх відвідувачах. Більше того, виявляється, що у церквах тепер є не просто пожертви, а кожна послуга має свою ціну.
Традиція віддавати пожертву на свій розсуд – абсолютно справедлива і є частиною власної фінансової дисципліни. Але вимагати конкретні суми грошей за конкретні церковні таїнства – це ганьба.
До прикладу, якщо ви хочете, щоб за вас молилися цілий рік у стінах Зимненського монастиря МП ви маєте заплатити 200 гривень за одне ім’я, молебинь з акафістом Зимненський іконі вартуватиме вам 50 гривень за записку. Одним словом, якщо у вас велика сім’я це може добряче вдарити по бюджету. Очевидно, слово «пожертви», тобто «хто скільки може», не стосується храмів московського патріархату. Священники МП навіть в онлайн-спосіб перетворюють церкви у місце заробітку, заманюючи туди не лише туристів, але й звичайних людей. (Зазначимо, що Зимненський монастир давно є туристичною локацією на Волині, яку часто відвідують паломники).
На сайті Зимненського монастиря все як в комерційної структури: обираєш послугу, записуєш номер карти та скидаєш кошти на ім’я Панечко Марія Петрівна (монахиня Георгія). Також, якщо у когось виникнуть питання просять звертатися за телефоном до матушки. Якщо розпізнати номер монахині Георгії по Getcontact, то можна зустріти сотню тегів, низка яких підписана російською мовою. Можливо це теж привід задуматися про приналежність цих «священослужителів» до московсього патріархату?
Шкода, що людей, які свято вірять у милосердя попів МП, не бентежать цифри, в які оцінюються їхні молитви. Адже, коли людина втрачає все, у неї завжди залишається віра, за яку вона готова віддати останні гроші, але для московського православ’я – це лише черговий транш для заробітку.
Варто відмітити, що далеко не кожен може подати записку на сайті Зимненського монастиря МП. Там принагідно нагадують, «всі імена, які подаються для поминання, належать людям, хрещеним у канонічній Православній Церкві (тобто не в розколі)». Не в розколі? Відчуваються відголоски російської церкви, коли всі інші віросповідання для московського патріархату завжди були «другим сортом».
Прейскуранти в храмах МП – це спадщина радянського періоду. Таким чином, священослужителі перетворюються у звичайних релігійних ділків.
Та парафіянам Зимненського монастиря варто задуматися не лише над сумою, яку потрібно виділити для молитви-онлайн, а над тим, куди саме йдуть ці кошти. Чи не допомагають вони пропаганді “руского міра” і отруюванню мізків? Чи не сприяють духовному закріпаченню української нації її одвічним ворогом – москвою. Адже чого тільки вартий гелікоптерний майданчик, яким користується церковна еліта. Не кажучи уже про автівки, будинки та резиденції у котрих «моляться» попи МП. То де закінчується віра, а починається комерція і ідеологія, ворожа українській нації?
