У неділю, 26 березня, Острог, вся наша міська територіальна громада й Україна в цілому провела в останню дорогу і захисника, 24-річного старшого солдата Олександра Повара. Він загинув 21 березня, боронячи українську землю від загарбників. Герой додому в домовині повернувся напередодні, у суботу.
Церемонія поховання Героя розпочалася у його домі на вулиці Татарській. Туди приходило дуже багато людей. Вони приносили зі собою живі квіти, молилися за упокій душі загиблого воїна, висловлювали щирі співчуття родині. Заупокійну молитву очолили пастирі церкви «Спасіння» Олександр Дюканов, Володимир Кремінський, також був хор. Разом із ними молилася родина, сусіди, інші острожани, бойові побратими Олександра Повара, пише Район. Острог.
Велика колона людей, на чолі із державним прапором, хрестом, світлиною загиблого рухалася в центр Острога. Ходу супроводжував духовий оркестр та церковний хор. Жителі міста та його гості зустрічали скорботний кортеж на колінах, молилися Богу, дехто плакав, не стримуючи своїх емоцій.
На майдані Свободи відбулася громадська панахида. Там зібралося дуже багато людей. Коли колона наблизилася до головної площі міста зазвучала сумна «Пливе кача». Майже всі присутні стали на коліна, утворивши живий коридор із синьо-жовтими прапорами, перев’язаними чорними стрічками.
Звучав гімн України та сумний вірш-прощання загиблого солдата із родиною. Було піднято державний прапор України. Першим виступив пастор церкви «Спасіння» Юрій Стецюк. Він цитував Біблію, говорив про захист України, висловлював співчуття родині та багато іншого. Також виступав Острозький міський голова Юрій Ягодка. Він разом із керуючою справами виконавчого комітету Острозької міської ради Ліною Гуріною поклав до домовини кошик із квітами, попрощався із загиблим.
Завершилась церемонія поховання на Новому цвинтарі.Допоки тривало прощання на майдані Свободи, світило сонце. Але погода майже миттєво змінилася і на кладовищі вже падав дощ, дув сильний вітер, зриваючи парасольки у присутніх, гриміло.
Там виступали пастирі церкви «Спасіння» Олександр Дюканов. З емоційною проповіддю до присутніх звернувся диякон церкви «Спасіння» військовий капелан Олег Лукашов. Також виступав і молився за упокій душі загиблого побратима капелан частини, де служив Олександр Повар.
Після прощання рідних із загиблим, звучав гімн України. Були дані залпи з автоматів. Присутні військові згорнули державний прапор, яким було вкрита домовина й передали його батькові полеглого захисника.
Так на новому цвинтарі з’явилась уже 13-та могила, в якій спить вічним сном воїн, загиблий під час захисту України.
