У березні 2023 року стало відомо, що загін 100 бригади Волинської тероборони відправився виконувати свої задачі на Бахмутський напрямок. Водночас, з’явились оперативні повідомлення про те, що бійцям потрібне забезпечення: тепловізори, старлінки та інше спорядження.
У зв’язку із резонансом, який серед волинян викликала ця тема, інформаційне агентство ВСН поцікавилось, скільки коштів виділялося на це формування з місцевих бюджетів протягом 2022-2023 років. Адже гроші на потреби військових треба, допомагати і донатити теж безумовно треба (реквізити тут), але ми вирішили розібратися і пояснити, як бригаді допомагали з бюджетів громад.
Якою є загальна цифра?
100-та окрема бригада територіальної оборони була створена ще до початку повномасштабного вторгнення, але масовий притік кадрів відбувся після 24 лютого 2022 року й оголошення загальної мобілізації. За весь час діяльності 100 бригади місцеві громади усіляко допомагали тероборонівцям. Передавали машини, засоби гігієни, формений одяг, обладнання для облаштування фортифікаційних споруд і оборонних рубежів. До слова, у лютому-травні 2022 року Волинська область, відповідно до документів, входила до зони бойових дій.
З волинських громад, чотирьох районних рад та Волинської обласної ради відповіді на запит надали не всі. Частина громад цю інформацію закрили, посилаючись на захист національних інтересів і пообіцяли відкрити усю інформацію уже після завершення воєнного стану. Зауважимо, ми абсолютно не збираємось нашкодити державним інтересам, тим більше, що більшість рішень про виділення тих чи інших коштів на ті чи інші частини ухвалювалися радами відкрито і публічно, на відкритих засіданнях. Навпаки – ми б хотіли перевірити, як громади підтримують 100 бригаду.
Відповідно до наданих відповідей на запити від громад, на потреби бригади було виділено мінімум 27 млн грн з місцевих бюджетів.Частина громад відзвітувалась про те, на що були витрачені ці кошти (ремонти, закупівлю паливно-мастильних матеріалів, запчастини, комплектуючі), частина – ні.
Окрім того, лише офіційно підтверджено передачу матеріальних цінностей на суму 7,6 млн грн. Зауважимо – це мінімально відома сума переданих матеріально-технічних цінностей, а в реальності вона значно більша, оскільки не всі громади вказали вартість переданого або ж не вказали взагалі.
Цікавий нюанс
Натомість під час збору інформації з’явилось повідомлення, що 100 бригада перереєструвалась із Луцька до Ківерців, таким чином змінивши адресата сплати податків. Якщо говорити цифрами, то, згідно з повідомленням Луцької міської ради, у 2022 році луцький бюджет отримав ПДФО від вказаної бригади в сумі 4,4 млн грн, а ківерцівський – 17,5 млн грн.
У 2023 році до луцької міської казни надійшло всього 14 тис. грн, до ківерцівської – 10, 2 млн грн.
У пресслужбі 100-ї бригади це пояснили тим, вона що сплачує податки за місцем фактичного розташування своїх підрозділів (управління бригади та окремих батальйонів). Жоден підрозділ бригади у м. Луцьк нині не розміщується – усі вони перебувають в районах виконання завдань.
Хто виділяв/не виділяв гроші і матеріальні цінності?
Луцька громада повідомила про те, що з міського бюджету на потребу 100 бригади станом на 7 березня було профінансовано 5,8 млн грн. До слова, на 2023 рік на потреби бригади передбачено ще 5 млн грн, які ще на той момент не були профінансовані.
Рада не повідомила на яку суму було виділено матеріальних цінностей, проте в одному з повідомлень інформувала, що і коштів і цінностей було виділено на суму більше 15,3 млн грн. Оскільки 5,8 млн грн – це виділені з бюджету кошти, то різниця – 9,49 млн – ймовірно, вартість матеріальних цінностей. Окрім того, за гроші працівників Луцької міської ради, комунальних підприємств та установ міста придбано позашляховики, бронежилети, тактичні речі та інше. Але оскільки загальної суми не вказано, а є лише математичні розрахунки, тому ці цифри ми не внесли до загальної суми вартості матеріальних цінностей, вказаної вище (7,6 млн грн) і виділяємо окремо.
Володимирська громада виділила майже 6 млн, які витратили на обладнання, техніку, комплектуюючі, ПММ, запчастини, ремонт.
Іваничівська громада виділяла 120 тис. грн на придбання дрона.
Поромівська громада – 100 тис. грн (на придбання матеріальних цінностей і покращення матеріального становища підрозділів).
Любешівська громада – 505 тис. грн виділила коштами і передала матеріальні цінності на суму 387,7 тис. грн.
Маневицька громада виділила 500 тис. грн. на заскупівлю спорядження і покращення матеріально-технічного стану, на 529,885 тис. грн передано запчастини, оргтехніку, формений одяг, пальне тощо.
Ковельська громада 1,2 млн грн виділила на закупівлю предметів, матеріалів, інструментів та обладнання для оснащення командних пунктів та здійснення інженерно-господарського облаштування позицій, розгортання військових частин та окремих підрозділів, автозапчастини, ремонт автотехніки.
Голобська громада – 398 тис. грн виділила на облаштування позицій, придбання одягу і капремонт будівель.
Головненська громада передбачала 100 тис. грн субвенції і ще виділила 219,76 тис. грн на паливно-мастильні матеріали.
Луківська громада виділяла 200 тис. грн і на 112,298 тис. грн передано одяг, комплектуючі.
Люблинецька громада – профінансувала 1,4 млн грн і на 152,9 тис. грн передано інструментів, пального, генератор.
Велицька громада виділила 48 тис. грн і на 30 тис. грн передано спорядження і одяг.
Дубівська громада – виділила з бюджету 1,3 млн грн і ще було виділено 500 тис. грн на тканину, матеріали, пальне.
Поворська громада виділяла 2,27 млн грн.
Смідинська громада на 100 бригаду виділила 100 тис. грн і ще 29 тис. грн виділили на придбання одягу.
Ківерцівська громада – 7,142 млн грн, також громада без вказання суми повідомила, що виділяла пальне, одяг, приладдя, оргтехніку.
Копачівська громада – 105,6 тис. грн.
Забродівська громада запланувала виділити 300 тис. грн цьогоріч
Нововолинська громада вказала вартість придбаних і переданих матеріальних цінностей – 3,9 млн грн.
Оваднівська громада – 20 тис. грн (комплектуючі)
Турійська громада – матеріально-технічні цінності на суму 137,756 тис. грн.
Шацька громада – 837, 473 тис. грн (пальне, будматеріали, господарські товари).
Вишнівська громада виділяла 36 тис. грн на зимовий одяг, 3000 л дизпалива і 500 л бензину
Дубечненська громада – передала на 533 тис. грн електроматеріали, пальне.
Переконують, що не виділяли гроші й матеріальні цінності Локачинська, Павлівська, Затурцівська, Берестечківська, Горохівська , Цуманська, Городищенська, Доросинівська громади.
Хто не відповів і кого не врахували?
Колківська громада повідомила, що на потреби підрозділів ЗСУ виділила 1,017 млн грн і 1000 л пального. Але з 100 бригади запитів не надходило.
Мар’янівська громада повідомила, що структурним підрозділам сил оборони (без вказання частин) передали матеріальних цінностей на суму 756,312 тис. грн.
Устилузька громада виділяла 10 тис. грн на співфінансування заходів, пов’язаних з територіальною обороною, але не вказала чи йдеться про 100 бригаду.
Підгайцівська громада повідомила, що за два роки на потреби різних частин ЗСУ, Нацгвардії, Держрприкордонслужби виділила 7,2 мільйона гривень, але оскільки не вказано, скільки з цієї суми пішло на 100 бригаду, ми цю суму не враховували.
Також не враховували відповідь Луцької райради яка надіслала відповідь про виділення 4,2 мільйона гривень на реалізацію на реалізацію програми патріотичного виховання, підготовки та проведення прописки і призову юнаків на строкову військову службу та сприяння забезпеченості готовності до національного спротиву.
Хто тримає інформацію в секреті?
Посилаючись на державну таємницю та захист національних інтересів не надали інформацію Камінь-Каширська, Любомльська, Ратнівська, Старовижівська, Сереховичівська, Рожищенська, Торчинська громади.
Не відповіли на запит Колодяжненська, Самарівська, Рівненська, Сошичненська, Заболоттівська, Боратинська, Велимченська, Литовезька громади. У Боратинській громаді після дзвінка попросили продублювати запит. Зимнівська громада послалась на недосконале оформлення запиту, Олицька громада не отримала запит через те, що жоден з контактів, вказаний у відкритих джерелах – недійсний. Не вдалося зв’язатися з Прилісненською громадою.
Що ж до обласної то районних рад, то наразі обласним бюджетом розпоряджається обласна військово-цивільна адміністрація, яка повідомила, що надасть усю інформацію про передані кошти після завершення воєнного стану, Володимирська райрада виділила 10 тисяч, Камінь-Каширська райрада послалась на захист інтересів нацбезпеки, а Ковельська райрада повідомила, що не виділяла нічого.
У зоні бойових дій забезпечення легко втратити умить, – бригада
Наразі в Україні запроваджений воєнний стан. Україна – у стані війни з Росією, і все суспільство має консолідуватися для того, щоб перемогти ворога. Водночас, громадськість має розуміти, що кошти платників податків, з яких формуються місцеві і державний бюджети, використовуються ефективно, на необхідні речі і всі вони спрямовані на якнайшвидшу перемогу.
Громади з власних бюджетів виділяють чималу допомогу військовим частинам. Та багатьом незрозуміло, чому в такому разі, щойно один з підрозділів 100 бригади відправили у зону бойових дій, з’явились запити до волонтерів з проханням зібрати кошти на їх забезпечення. До слова, керівництво ЗСУ повідомляло, що ця ротація – планова. Тож задля збереження особового складу, підрозділ мав їхати на позиції вже оснащений.
У пресслужбі бригади переконують, що батальйон, який поїхав у зону бойових дій, має все необхідне.
«Коли відправили батальйон, в соцмережах почала розганятися зрада, що поїхали голі-босі, ненавчені. Це неправда. Батальйон готувався протягом року, пройшов хороший вишкіл. Те, що «голі-босі» – це неправда. Все, що треба у хлопців було і є, все штатне озброєння є. Поки що авіаносця з кількома десятками F-35 ми не маємо, але все, що за штатом передбачено в нас є. Ті ж безпілотні апарати, старлінки, які забезпечують зв’язок радіостанції в належній кількості батальйон мав, як і автотранспорт», – запевнив у відеокоментарі до волонтерського збору пресофіцер Сергій Хомінський.
У коментарі ВСН він додав: «Як на мене, йдеться про штучне нагнітання ситуації. Певно, в ЗСУ немає жодної бригади, якій дуже активно не допомагали б волонтери. І наш батальйон виїхав на схід, будучи доволі добре укомплектованим. На жаль, майно – зокрема, й дороговартісне – там втрачається доволі швидко», – каже він.
З його слів, дуже багато оснащення в зоні бойових дій перетворюється на витратний матеріал, який можна втратити навіть на наступний день після прибуття на позицію. Головне завдання – зберегти особовий склад.
«Треба розуміти, що на тій ділянці, де перебуває луцький батальйон тероборони, точаться такі інтенсивні бої, яких Європа і світ не знали з часів Другої світової війни. І під час таких боїв, ті ж таки безпілотники, старлінки, авто перетворюються на витратний матеріал, і втратити їх дуже легко. В мирний час ми можемо купити автівку і користуватися нею 5-10-15 років, а там втратити можна в той же день. Те саме і з безпілотниками, хоч вони і чимало коштують. Тому і виникає потреба поповнити ці втрати. Звісно боляче втрачати безпілотники, але це ніщо з втратами особового складу. Дай Бог втрачати це, ніж втрачати бійців. І те, що волонтери оголосили великий збір – понад 1,7 мільйона – це хороша річ. І я закликаю усіх підтримати цю ініціативу і, за можливістю, перерахувати посильну суму. Ці гроші підуть на хорошу справу і на перемогу», – запевнив він.
До слова, днями оприлюднили фото автомобіля, у якому перебували бійці 100-ї бригади, коли потрапили під обстріл. Як повідомив Луцький міський голова Ігор Поліщук це авто було придбане за кошти праціівників міськради. З його слів, один з військових, який перебував у цьому авто, – поранений, решта – уціліли. Тож автомобілі на фронті, як і багато всього іншого – розхідний матеріал.
