Волинські бобри аткивізувалися весною через те, що продовжують заготовляти їжу і ремонтувати свої загати, дамби.
Про це у коментарі Еко. Район розповіли у філії «Ратнівського лісомисливського господарства» ДП «Ліси України».
У цей період вони завзято валять дерева, заготовляючи деревний корм собі на зиму. Тварини постійно потребують запасів харчів, адже не впадають у сплячку. Найбільшу активність проявляють вночі.
Бобри своєрідні інженери. Окрім заготівлі кормів, вони споруджують греблі із заготовленої рослинності, деревини, щоб підняти рівень води для захисту своїх домівок. Заступник директора філії «Ратнівське лісомисливське господарство» ДП «Ліси України» В’ячеслав Дейнека пояснює це збільшенням популяції тварин.
«Така діяльність бобрів призводять до заболочення місцевості, де вони проживають. Раніше вони були занесені до Червоної книги. Їхню популяцію рятували на законодавчому рівні, що призвело до збільшення їх чисельності. Нині їх популяція збільшується і вони стали інвазійним видом на деяких територіях (мають значну здатність до експансії та становлять загрозу для флори й фауни певних екосистем – авт.). Це призвело до певних негативних наслідків: заболочення лісів, активно валять дерева, що призводить до їх всихання і є причиною різних інфекцій і заражень лісу, шкода сільському господарству», – розповідає заступник директора Філії «Ратнівське лісомисливське господарство» ДП «Ліси України» В’ячеслав Дейнека.
Проте, при оптимальній чисельності, бобри позитивно впливають на екосистему – підвищують чисельність флори і фауни в межах зони своєї діяльності.
Лісівник додає, що бобри найактивніші в тих районах, де найбільш заболочена місцевість. А саме: річки, озера, ставки, канави, болота. До прикладу, Камінь-Каширський та Ковельський район.
