Заболотівська громада на Волині, розташована за сім кілометрів від українсько-білоруського кордону. З початку повномасштабної війни 95 % тих, хто виїхав у інші регіони чи за кордон повернулися додому, – розповіла заступниця голови Заболотівської селищної ради Надія Денисюк.
Суспільне побувало у прикордонному селі і розпитало владу та місцевих жителів – як змінилося їх життя поруч з північним кордоном.
Торгівля завмерла
На ринку в Заболотівській громаді – чимало порожніх та зачинених яток. Його вже й ринком не назвеш, каже місцева продавчиня Валентина. Зі слів жінки, з початком повномасштабної війни із понад двох сотень крамничок продовжують працювати усього кілька.
“Немає людей. Немає торгу, то й контейнери не відкриваються. Раніше приїжджі були, а зараз нічого, потяги не ходять, а своїх місцевих є небагато”, – говорить продавчиня і показує на спорожнілу залізничну станцію, яка розташована поруч з ринком.
До 24-го лютого в громаду залізницею приїздило багато білорусів, – розповідає місцевий житель Віктор Соколюк. Каже: щовівторка скуплялися на Волині, бо було дешевше.
Обірвані родинні зв’язки
До 24 лютого 2022-го їздили до Білорусі й волиняни. Як розповів мешканець громади Олександр Головій, багато хто працював у сусідній країні. Каже: чимало його родичів теж лишилися жити у Білорусі
“– Вже вони давно за радянської влади ще виїхали.
– Підтримуєте стосунки?
– Не підтримуємо. До війни ще так, приїжджали. А зараз не можна”, – говорить чоловік.
Місцева жителька Віра Олексіївна каже, що у кожного в селі є в Білорусі рідня. У неї там син з невісткою та онуки.
“Я їх не знаю, коли побачу. Бо не можна поїхати туди. Телефоном говоримо. Вони знають що в нас робиться”, – каже пенсіонерка. Додає: з рідними, які лишилися по той бік кордону, про війну намагаються не говорити.
Настрої у громаді
Щодо наступу з боку Білорусі – люди заспокоїлися і вірять в українських військових, – розповідає заступниця голови селищної ради Надія Денисюк: “Виїхали на початку 20 % людей. Зараз відсотків 5-6% лишаються закордоном. Не відчуваємо, що загроза прийде. Тим більше, що наші кордони укріплені. Люди живуть, працюють, поля обробляють”.
