Вибухи, гуркіт танків і літаків у небі – це періодично чують і бачать волиняни, що живуть за кілька кілометрів від Білорусі. Коли ж до кордону стягували техніку чи тривали спільні білорусько-російські навчання, жителі села Кортеліси буквально відчували, як дрижала земля.
У перші дні повномасштабної війни мешканців Кортелісів охопили паніка та страх, адже всього за два кілометри від них – кордон із Білоруссю, а найближче білоруське село – трохи більш як за три кілометри, йдеться в сюжеті 12 каналу.
За 20 кілометрів від села Кортеліси розташований білоруський військовий полігон, де сусіди періодично тренуються.
«Бувало, їхні «Орлани» літали по кордону, то звідси було видно у вечірні години, коли вони світилися, але на нашу сторону не перелітали. Десь два тижні тому запускали також у цю сторону, але це все по кордоні», – розповів староста прикордонних сіл Микола Корнелюк.
Від навчань здригається все село, але тепер на відміну від лютого-березня 2022 року ніхто не тікає. Гуркіт техніки вже не страшний.
«Чутно було, але ми їх чекали. З чим прийшли би, від того й загинули», – сказала жителька села Анастасія.
Духу жителів села Кортеліси можна позаздрити. У роки Другої світової війни все село намагалися знищити нацисти. Операція під назвою «Трикутник» мала на меті винищити радянських партизанів і місцеве населення у трьох селах України та Білорусі, зокрема й у Кортелісах. Удосвіта 23 вересня 1942 року жителів села зігнали в центр і розстріляли. Було знищено 2875 людей.
У центрі села Кортеліси зараз стоїть хрест. Раніше на його місці серед дубів була церква, яку підпалили, коли всередині були люди. Дивом вдалося вижити тільки кільком особам. Їхні світлини та спогади увічнили на меморіальній дошці в місцевому музеї. Тут – і фото Петра Якушика, який досі живе в Кортелісах.
По кількох роках після трагедії до знищеного села почало повертатися життя. Нині в Кортелісах переконують: більше окупантам не дозволять зайти до села. Також місцеві знають, що будуть робити в разі наступу з території Білорусі. Така загроза, безперечно, є.
У сусідній країні майже в кожного жителя Кортелісів є родичі чи друзі. Анастасія розповіла, що її родичам у Білорусі вже роздали повістки.
«Вони знають, що потрібно робити. Інструкцію з ними проведено, – зазначила вона. – Вони все знають і все розуміють. Їм і повертатися не буде куди, бо якщо вони тікають, а потім повертаються назад, то їх свої же розстрілюють».
У Кортелісах досі транслюють білоруські канали, які переповнені російською пропагандою, але місцеві орієнтуються в ситуації.
«Один раз проскочило, що вони можуть ввести миротворчі війська. Лукашенко заявляв, що вони не віддадуть захід Україну», – пригадав місцевий житель Олександр Катеринюк.
За словами старости, селяни не мають страху. У Кортелісах навіть проводили перепис тих, хто залишається в селі. Також тут проводили навчання для населення.
