Ірина Снитюк з Луцька про відкриття нових країн мріяла, ще коли займалася в ансамблі народного танцю «Волинянка». Адже з цим колективом представляла нашу культуру на міжнародних фестивалях.
Спілкуючись з друзями, дізналася про програму, яка дозволяє здобути стипендію на дворічне навчання в Коста-Риці. Довго готувалася та пройшла відбір. Про це повідомляє “Вісник і Ко”.
Для здобуття навчання в Коста-Риці були окремі умови. Обов’язково треба бути громадянином України, навчатися в 10 чи 11 класі, добре володіти англiйською, мати лідерські навики.
“Будучи школяркою, я активно брала участь в різних проєктах. Тому мала уявлення, що треба робити. Заявки подають понад 280 учнів, а стипендії отримають лише п’ятнадцять приблизно. Є чотири тури. Кандидати беруть участь в командних дискусіях, групових роботах, персональних інтерв’ю. Відбір проходить англійською та українською. Часто мене запитують, як рідні ставляться до того, що я так далеко. Щиро радію, що вони повністю підтримували мене у здобутті престижної освіти. Звісно, Коста-Рика знаходиться не близько, але я матиму можливість дослідити таку екзотичну країну та жити з людьми зі всього світу”, – розповідає дівчина.
Зараз Ірина вчиться на програмі Міжнародний бакалавріат, яка є передуніверситетською програмою в США. Здобувачі освіти роблять акцент на міжнародні відносини, адже в коледжі навчається молодь із 70 країн світу. Кожен може обрати шість предметів з різних сфер.
“Я вивчаю глобальну політику, іспанську мову, англійську мову, як рідну, математичний аналіз, екологічні системи та теорію знань (філософію). Вивчене закріплюють на практиці, або ж за допомогою різних досліджень. На два роки вимагається 240 годин позакласних активних занять. Я обрала кросфіт (різновид фітнесу), повітряну гімнастику, йогу, екологічні активності: висаджування дерев та сортування пластику, організацію із захисту прав людей та активність з вивчення гендерів. Пропонується понад 50 різних занять”, – розповіла лучанка.
Разом з Іриною навчаються ще дві дівчини з Києва та Дніпра. Тож дівчата можуть поспілкуватися рідною мовою, приготувати вареники чи поїхати разом у подорож.
Школярка з Луцька у новій країні була вражена тим, наскільки люди кайфово, повільно насолоджуючись проживають кожен день. Завжди говорять фразу «Pura vida!», що означає «Чистого та щасливого життя»: “Ніхто нікуди не поспішає, запізнитися на зустріч на 15-20 хвилин – це нормально. Спочатку була нам незвична їжа. Адже більшість страв складається з рису, бобів, курятини, тобто того, що тут вирощується. Зате яка смакота місцеві фрукти: папая, кавун, манго, ананас, карамболь, рамбутан, диня, гванабани, драконові фрукти та інші. Дуже дивно сприймалися різдвяні декорації при температурі +25. Напередодні цього свята у кожній сім’ї готують традиційну страву, яка називається тамалєс. Це тісто та боби, загорнуті в кукурудзяне листя”.
Іноземні друзі українок знають про російсько-українську війну і підтримують нашу державу.
“В коледжі і перед цим навчалися українці, тому всі поважають нас як щиру, трудолюбиву та талановиту націю. Місцеві також чули про війну. А коли дізнаються, що я з України, то запитують, яка насправді ситуація та як мої рідні?” – пояснила Ірина Снитюк.
У майбутньому дівчина з Волині хоче вступити в університет у Сполучених Штатах Америки та здобути там освіту, яка допоможе позитивно впливати на відбудову та розвиток України. Крім цього планує детальніше дослідити українську культуру, а саме костюми в різних регіонах та традиції.
Своїм Ірина одноліткам раджу вчити англійську мову, розширювати кругозір, брати участь в різних волонтерських проєктах, європейських програмах, адже це допоможе швидко влитися в доросле життя.
