Селами їздять автомобілі заготівельників, які скуповують в людей тварин, м’ясо яких йде на перероблення й опиняється на полицях магазинів у вигляді ковбас, сосисок та інших м’ясних делікатесів. Найцікавіше те, що вони приймають м’ясо як хворих свиней, так і, навіть, дохлих корів.
Про це йдеться в сюжеті ТРК «Аверс».
Ковбасами та сосисками різних виробників буквально завалені прилавки магазинів. Але звідки походить м’ясо, з яких вони зроблені? Так у більшості виробників є свої власні ферми, де вирощується поголів’я. Є й такі, які їздять селами та скуповують їх у селян. Але в якому стані тварин купують у населення? В газетах – купа оголошень від заготівельників, які готові придбати в сільських жителів свиней чи велику рогату худобу.
У Держпродспоживслужбі кажуть, що так званий «подвірний забій» у населення заборонений на реалізацію, окрім як на агропродовольчих ринках. Для того, аби здати тварину на забійний чи м’ясозаготівельний цех, передусім треба викликати ветеринара.
«Для забою на забійних підприємствах здійснюється попередній огляд. Відповідно, видається ветеринарне свідоцтво за формою №1, і тварина ще живою потрапляє на підприємство. Там вона забивається, м’ясні елементи реалізовуються і супроводжуються товарно-транспортною накладною. Якщо худоба мертва або є клінічні ознаки хвороби, то потрібно викликати з державної установи ветеринарного лікаря, для того, щоб діагностувати, або ж додатково дослідити тварину. Виготовляти м’ясо з таких тварин не можна, оскільки вони можуть мати певні хвороби», – розповідає начальник управління безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини ГУ Держпродспоживслужбі у Волинській області Ярослав Зарубайко.
Як розповіла лікар-епідеміолог Валентина Новачевська, загалом м’ясо – дуже поживне середовище для різного виду бактерій.
«Це важлива проблема в області. Сальмонельоз, кампілобактеріоз, ієрсиніоз, навіть вірусний гепатит рахується антропозоонозною інфекцією і передається від тварин. Забруднення м’яса може відбутися у тварини як прижиттєво, коли вона хворіє на ту чи іншу хворобу, так і в забійний період. Буває, наприклад, коли у тварини сальмонельоз, вона хворіє, і в господарстві її дорізають. А потім недостатньо оброблять м’ясо, що може стати причиною смерті людей», – ділиться пані Валентина.
Лікар-епідеміолог радить відповідальніше ставитись до споживання м’ясної продукції. Але хто має дивитись за тим, як та з чого вона виготовляється, особливо у промислових масштабах? У Держпродспоживслужбі кажуть, що на планові перевірки на забійних чи м’ясопереробних цехах вже кілька років накладений певний мораторій. Перевіряти «подвірний забій» не входить до їх обов’язків. Хіба якщо про такий випадок продажу заготівельнику хворої чи вже померлої тварини хтось не повідомить. Тоді юридичній особі світить штраф у розмірі 850 грн, а селянину – 170. Але хто це зробить, якщо це не в інтересах ані селянина, який шукає, як позбутися з хліва хворої тварини, ані заготівельникам, які з радістю придбають у населення хворих, а якщо дуже потрібно, навіть дохлих тварин?
