Воїн 14-ї окремої механізованої бригади іменя князя Романа Великого Микола пішов на фронт, коли молодшому синові виповнився заледве місяць.
Тоді, в лютому, він сів навпроти дружини Іванни, яку залишав зі своїми хлопчиками, і пояснив своє рішення йти воювати – «щоб завтра в наші двері не постукав русский мир…» Іванна зрозуміла і благословила…, – пишуть на сторінці 14 ОМБр.
Тиждень тому Микола повернувся на фронт після важкого поранення. Наприкінці жовтня танковий осколок 3,5 см в довжину і 1,5 в ширину пробив внутрішні органи.
Операція тривала два дні… І перше, що запитав Микола у лікаря, коли прийшов до тями, – чи зможе він повернутися на фронт, до своїх хлопців?..
«Нині Микола тут, зі своїми. Він кулеметник, і від нього багато залежить. Він прагне робити те, що може і мусить, аби вигнати ворога з України. Він один із наймолодших у підрозділі, і він – його стержень.
Його енергетика, його зібраність, його воля до Перемоги гуртує. Його воля до життя надихає. Його сила ховається за лагідним поглядом, спокійним голосом і стриманістю. Його піт, його кров і кров його побратимів лилися у степах Донбасу, і в лісопосадках Харківщини. Його боротьба, його війна, і війна мільйонів українців триватиме, допоки ворога не буде знищено.
Миколині хлопчики, як і мільйони дітей в Україні, ростуть без тата. Щодня, 24/7, їхній тато на іншому кінці країни виборює для них майбутнє… Він переміг смерть… Він переможе ворога! Він – син України! Він – Князівський воїн!» – йдеться у дописі.
