Смерть завжди жорстока, несподівана й безжальна. Вона забирає найкращих…
Місяців чотири тому в соцмережах з’явилася інформація про загибель на фронті 23-річного уродженця селища Благодатне Нововолинської ТГ Максима Багнюка. Він не повернувся із поля бою.
Довгі тижні печалі, сумнівів, терзань і розчарувань. Пошуки Максима, аналіз ДНК, з’ясування різних нюансів, спровокованих війною. Вбиті горем батьки й родина хотіли якнайшвидше привезти на рідну землю сина.
Максим – випускник Нововолинського обласного ліцею, фах військового здобув у Національній академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного.
Через ряд обставин це зробити було непросто. До організації повернення тіла Максима Багнюка на Волинь долучився волонтер Валерій Курстак, який за 8 років війни під час десятків поїздок у «гарячі точки» напрацював не лише шляхи воєнних операцій, а й добрі стосунки з тими, хто відстоює незалежність України в боротьбі з жорстоким і хижим ворогом. На допомогу також прийшли силовики. І врешті з Дніпропетровщини Максим Багнюк повертається додому…
Максим – випускник Нововолинського обласного ліцею, фах військового здобув у Національній академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного.
Батько його друга, також бойового офіцера Іллі Степюка, на своїй сторінці у фейсбуці написав емоційні рядки: «Макс… Ви ж разом з Іллею вчилися і в школі, і в академії, і в одній кімнаті жили. За що ви, б…і орківські, вбили його? Нехай вам наша земля стане пеклом! А тобі, Макс Багнюк, рідна земля буде пухом! Нехай Господь прийме тебе в свої обійми і дарує тобі вічне життя!»
Роксолана ВИШНЕВИЧ.
