Близько сотні зареєстрованих на Волині підприємств станом на 24 лютого 2022 року були пов’язані з громадянами Росії і Білорусі. До повномасштабного вторгнення більшість з них успішно розвивали свою справу. Але з початком великої війни, запровадженими національними і міжнародними економічними санкціями таким фірмам довелося перефарбовуватися. Рятувати бізнес вони чомусь кинулися в Євросоюзі.
Центр журналістських розслідувань «Сила правди» з’ясував, що здебільшого на фізичних і юридичних осіб з шенгенської зони перереєстровують корпоративні права волинські підприємства, засновниками яких до цього були росіяни і білоруси. Щоправда, дехто переписує свою частку і на українців.
Меблі, ліс, аграрна продукція і машини. Волинський бізнес росіян і білорусів, який змінив власників після 24 лютого
Серед підприємств-хамелеонів – Товариство з обмеженою відповідальністю «УПБ Сад», яке раніше отримувало дотації з українського бюджету на розвиток садівництва. Навесні 2022-го, тобто на початку повномасштабного російського вторгнення, рівні частки по 10% в статутному капіталі підприємства мали громадяни Білорусі Віталій Ляшук та Дмитро Матуцький. Ще 10% відсотками володів волинянин Віктор Павлюк, а кінцевим бенефіціаром бізнесу був поляк Даріуш Мушинські. Станом на листопад цього року білорусів вивели з числа засновників. Тепер корпоративні права Віталія Ляшука і Дмитра Матуцького офіційно перейшли Даріушу Мушинські.
Напередодні «Сила правди» розповідала і про підприємство «Гербор-Холдінг» з Володимира. Серед його засновників багато років були громадяни Російської Федерації – Валерій Гершон і його діти: Кіріл, Яна і Євгенія.
Восени цього року частку підприємства розміром 14% переписали на підприємство з Польщі «ЕЕП Холдінг», щоб уникнути санкцій. Водночас «Гербор-Холдінг» повністю не позбувся російського сліду. Досі , за офіційними даними із аналітичної системи «YouControl», 15% капіталу належить громадянам РФ. Проте, згідно букви закону, вони не вважаються вигодонабувачами. Відтак державні і комунальні заклади продовжують укладати контракти з цим підприємством. А меблі «Гербор-Холдінг» навіть зараз продають в окупованому Криму і ворожій Білорусі.
Перевзуваються на ходу волинські підприємства, пов’язані з колишнім народним депутатом України Сергієм Мартиняком і його бізнес-партнером білорусом Сергієм Горлачем. Йдеться про компанії агропромислової групи «Пан Курчак».
Ще в квітні цього року засновником Товариства з обмеженою відповідальністю «Дойчеагротех», яке займається торгівлею сільгосптехнікою, було підприємство «Скайленд плюс», а кінцевим бенефіціаром – Сергій Горлач. Із введенням економічних обмежень щодо російського і білоруського бізнесу в Україні, фірму перереєстрували на ТОВ «Ріст-Н» і Сергія Мартиняка. Власне «Скайленд плюс» до літа 2022 теж належало Сергію Горлачу, а нині це активи товариства «САС Холдинг» з Варшави.
ТОВ «Вудленд Україна», що спеціалізується на лісозаготівлях і лісопереробці та належить до тієї ж агропромгрупи «Пан Курчак», ще у вересні цього року належало Мартиняку і Горлачу, а нині єдиним бенефіціаром підприємства є племінниця Сергія Мартиняка Богдана Кварцяна.
Змінило засновників й інше підприємство Мартиняка – «БКМ-Україна», яке складало у Луцьку тролейбуси білоруського автовиробника «Белкомунмаш» та реалізувало їх в Україні за кошти кредитів ЄБРР. Восени цього року Відкрите акціонерне товариство «Керуюча компанія холдинга «Белкомунмаш», якому належало майже 25% статутного капіталу, вивели з числа засновників «БКМ-Україна».
Серед волинських фірм-хамелеонів найбільш здивувало іноземне підприємство «СТіМ Україна», яке займається ремонтом доріг, устаткуванням і фарбами для дорожньої розмітки. Підприємство зареєстроване в Луцьку ще у 2008 році й активно освоює бюджетні гроші на тендерах.
З 2016 року, відколи запрацювала система «Prozorro», «СТіМ Україна» підписала з державними та комунальними закладами щонайменше 27 договорів на 11,3 мільйона гривень на постачання фарб, а також машин для розмітки доріг.
Зокрема, у 2019-ому «СТіМ Україна» продало комунальному підприємству «Маріупольавтодор» машину для нанесення дорожньої розмітки за майже 5 мільйонів гривень. А в травні 2021-го – Волинському облавтодору фарби на 633 тисячі гривень. Загалом у 2021 році «СТіМ Україна» підписало контрактів з комунальними підприємствами майже на 1 мільйон 123 тисячі гривень. У 2022 році прямих контрактів із «СТіМ Україна» українські комунальні та державні підприємства не підписували.
За даними аналітичної системи «YouControl», минулоріч «СТіМ Україна» імпортувало продукції на понад 150 мільйонів гривень – найбільше з моменту створення. За даними «Сили правди», левова частина товарів надійшли від двох білоруських підприємств: ООО «Строительная техника и материалы» і СООО «СТиМ Брест».
Кінцевим бенефіціарним власником «СТіМ Україна» є відомий білоруський бізнесмен Дмитро Черненко. У 2019 році він разом з братом і водночас партнером Ігорем Черненком потрапили до рейтингу топ-200 підприємців республіки. Черненки – власники одного з небагатьох у Білорусі заводів недержавної форми власності. На фабриці виготовляють термопластик.
Загалом «СТіМ» – це група компаній з центром у Бресті і мережею офісів у Росії. Принаймні таку інформацію можна знайти на корпоративному сайті. В розділі «Зв’язатися з нами» вказані телефони менеджерів у Москві, Санкт-Петербурзі, Омську, Воронежі, Краснодарі, Казані, Іркутську, Єкатиринбургу, Хабаровську і, зрештою, в Україні.
«За время своего существования, группа компаний «СТиМ» стала поставщиком материалов и техники для дорожной разметки не только для Беларуси и России, но и для других государств (Болгария, Марокко, Польша, Испания, Иран, Сирия, США и др.)», – йдеться на сайті підприємства.
Щоправда про Україну раніше там було значно більше інформації. Зокрема, в розділі «Контакти» старої версії сайту були вказані директор і менеджер офісу «СТіМ Україна» в Луцьку.
З початком великої війни ні «СТіМ», ні її вітчизняна «дочка» не «впали в сплячку». Зокрема, 24 серпня 2022 року, того дня, коли Україна відзначала 31-у річницю незалежності, до Бреста приїхав посол Росії в Білорусі Борис Гризлов. Російський дипломат, зокрема, відвідав виробничі потужності білоруського товариства «СТіМ».
«Компаніям, які раніше працювали із західними клієнтами, потрібно переорієнтуватися на Схід, заявив посол РФ у Білорусі Борис Гризлов, відвідуючи групу компаній вільної економічної зони «Брест», – повідомляє видання «Sputnik».
«Зараз треба ринки збуту міняти. На Схід подивіться», – цитує главу російського диппредставництва білоруська преса.
Директор компанії «СТіМ» Дмитро Черненко, судячи з повідомлень у пресі, приймав російського посла так, як належить. Жалівся на санкції і переконував, що працює над імпортозаміщенням. Запевняв, що купуватиме обладнання в Росії.
«Підприємство останнім часом якраз переорієнтувалося на роботу зі східними країнами. Логістичні склади з’явилися в Іркутську, Хабаровську та Єкатеринбурзі. Найближчим часом буде запущено додаткове виробництво у Казані. Через санкції на виробництво перестало надходити деяке обладнання з Японії та інших країн. У зв’язку з цим підприємство перейшло на турецькі двигуни для розмічувальних машин, у планах також купувати обладнання у РФ. Сировина для виготовлення матеріалу – російська», – заспокоїв російського посадовця бізнесмен Черненко.
До слова, Дмитро Черненко – військовий інженер, спеціаліст з ракетної радіоелектроніки. Про це він розповідав в інтерв’ю ще два роки тому.
«У нас была шикарная физико-матиматическая школа в военном училище… ты не можешь научиться управлять, если ты не научился подчиняться. Ты сначала всего себя скомкал, тебя засунули в одно место. Тебе сказали: вот ты теперь никто. Точка. И только пройдя через это состояние точки, ты можешь кем-то по-настоящему управлять. Побывать в ситуации подчиненного, в ситуации бесправного это такой хороший душ», – ділився життєвим досвідом власник групи компаній «СТіМ» в ефірі програми «PROРазвитие».
Держава Білорусь підтримала Росію в війні проти України, тим самим погодившись розділити з агресором наслідки свого рішення. Однак білоруський бізнесмен Дмитро Черненко, який так запопадливо виправдовується перед російськими посадовцями, очевидно не хоче втрачати український ринок.
У листопаді 2022-го в реєстраційну справу іноземного підприємства «СТіМ Україна» внесли зміни. Серед власників компанії більше немає осіб з білоруською пропискою. Тепер корпоративні права підприємства належать Товариству з обмеженою відповідальністю «Контур» з Польщі, а кінцевим бенефіціарним власником польської фірми є все той же Дмитро Черненко. Тільки тепер вже з пропискою в Люблінському воєводстві.
На сайті польської фірми «Контур» в розділі «Про нас» нема ані слова про Дмитра Черненка чи білоруські виробничі потужності товариства. Натомість там вказано, що компанія є виробником і дистриб’ютором машин.
Щоб довідатись, чию техніку продає підприємство, «Сила правди» зателефонувала за контактними номерами польського «Контуру». Перше, що журналісти почули у слухавці було «Здраствуйте». Міжнародний продавець Алєся Бойка не відреагувала на вітання польською. Зачувши, що телефонують журналісти з України, взагалі відмовилась відповідати на запитання про підприємство. Тоді ми зателефонували за іншим номером з того ж таки сайту і напряму запитали, де виготовляються машини, які продає товариство «Контур». «В Білорусі», – зізнався співробітник компанії Міхал Лежанський.
Про зв’язок польського «Контура» із Білоруссю прозоро натякає і сама назва підприємства. Адже марка машин для розмітки доріг білоруського виробництва так і називається: «Контур». Їх є кілька моделей: «Контур 400», «Контур 700», «Контур 900», «Контур 1500».
«Сила правди» спробувала дізнатися в Дмитра Черненка про його плани щодо підприємств в Україні і Росії, про те, як білорус зумів отримати реєстрацію в Польщі, як звідтіля він збирається управляти бізнесом в підсанкційних країнах. Але даремно. Чоловік не відгукнувся на повідомлення в месенджерах.
Телефоном колишні директори підприємства «СТіМ Україна» підтвердили, що власник компанії – Дмитро Черненко – білорус.
Ні Дмитра Черненка, ні його групи компаній «СТіМ» поки що немає в санкційних списках. Сподіваємося, наше розслідування виправить цю несправедливість. Дуже не хочеться, щоб європейська країна, яка однією з перших надала підтримку українським біженцям, допомагала вихідцям з країн-агресорів обманом зберегти свій бізнес, який в тому числі наповнює бюджети Росії і Білорусі.
Нагадаємо, раніше «Сила правди» розповідала який бізнес на Волині ведуть росіяни та білоруси, як великі компанії, пов’язані із російськими олігархами продовжували працювати і після кількох місяців великої війни та що українські державні та комунальні заклади продовжували закуплятися у таких компаній.
Матеріал підготовлено в рамках проєкту IWPR за підтримки МЗС Норвегії. Матеріал відображає позицію редакції і не обов’язково відображає позицію IWPR та МЗС Норвегії.