Лучанин, який жебракує у центрі міста та якого з будинку вигнав племінник, шукає притулок.
Про цю інсторію написала Білик Тетяна у соцмережі facebook.
Допис подаємо без змін…
“Сьогодні мені трапилась нагода познайомитись з Музичук Юрієм Володимировичем він безхатько. Зі слів Юрія, його викинув на вулицю племінник і його дружина. У нього немає ніяких документів, але є проблема з ногами, які він обморозив перебуваючи на вулиці. Тепер він може пересуватись тільки за допомогою палиць.
Протягом 2 годин ми їздили з моєю подругою Машею Рогач, щоб знайти прихисток та ночівлю для Юрія, а це ще той квест.
Першим був Пункт Незламності біля РАЦС, в якому запропонували зігрітися, теплі напої та перекус, але залишитись тут він не міг (ночівлі тут не може бути і немає, хоча пункт працює цілодобово).
Наступним в нашому маршруті був Пункт Незламності за адресою Дубнівська 1б у церкві “Спасіння”, в якому є ковдри, матраци, місця для відпочинку, вода, їжа, але не спасіння — двері були зачинені.
Чому закритий цей Пункт Незламності?!
Дзвінок на гарячу лінію до Міської Ради, тиша… Дзвінок в поліцію, щоб інформаційно скоординували для подальших дій, без успіху…
Знайшли на просторах інтернету номер телефону в церкву “Фіміам”, що за адресою Станіславського 15а, при якій є можливіст ночівлі для безхатьок. Після телефонної розмови про стан Юрія, нам погодили наш приїзд. Йому дозволено там перебувати лише три дні.
Там можна прийняти душ, попрати, разове харчування… А далі що??? Що робити людям без даху над головою?!
Музичук Юрій Володимирович
Корінний Лучанин народився 15 лютого 1963 року. Проживав за адресою Привокзальна 14а. Вчився в ЗОШ 15, яку закінчив з золотою медаллю.. Грав в футбол за Торпедо Луцьк.
Я дуже сподіваюсь, що знайдуться родичі, яким Володимир не байдужий”, – йдеться у дописі.