Кажуть, коли не можеш змінити обставини – зміни своє ставлення до них. Поки існує рсня та російські ракети – неможливо передбачити, чи буде світло і тепло у вашій домівці цього вечора, а чи не буде. Все, що ми можемо – максимально підготуватися до імовірних відключень. А також зробити свої темні вечори цікавішими, приємнішими і більш продуктивними.
Коли зникає світло, ми редакцією сайту новин Луцька та Волині «Конкурент» продовжуємо працювати, не покладаючи клавіатури. І на залишках заряду наших ноутів та на шаленому ентузіазмі зібрали для вас кілька історій про те, що лучани роблять у темряві.
Головний редактор ІА «Конкурент» Андрій Лучик
Коли відключають світло, наш улюблений редактор не припиняє роздавати нам завдання. Бо найпрацьовитіша редакція Волині має працювати попри все)).
«Коли нема світла, я лежу, ненавиджу русню і віджимаюся. А ще читаю текстові новини в телеграмі, якщо пробивається зв’язок», – розповідає він.
Редакція сайту “Конкурент”, коли нема світла
Владика Михаїл, митрополит Луцький та Волинський
Владика Михаїл каже, що коли вимикають світло – у нього несподівано з’являється трохи вільного часу. Він використовує цей час для молитви та читання.
«Коли зникає світло – у мене з’являється більше часу для молитви. Бо ніхто не дзвонить, ніхто не турбує. Хоча, це залежить від того, яка це пора. Якщо світло зникає удень – я продовжую робити свою роботу. Забезпечувати належний стан укриття під собором, бо сюди приходять люди. Коли стемніє, і електроенергію вимикають – я використовую цю нагоду, щоб помолитися, почитати те, що не встиг почитати вдень, коли був заклопотаний.
А взагалі, я вважаю, що це шикарний час для комунікації. Можна порозмовляти з батьками, з якими разом живеш, або подзвонити батькам, якщо вони не поруч. Це шикарна можливість порозмовляти з жінкою або чоловіком. Шикарна можливість порозмовляти з дітьми, з якими за всіма турботами ви мало спілкуєтеся. Це чудова нагода не сидіти в телевізорі, а при свічках повечеряти. Це шикарний час для комунікації. І для всього іншого. У нас усе нема часу пообіймати одне одного, порозмовляти. А тепер такий час з’явився. Якщо брати тільки цей аспект – то я за те, аби у нас частіше вимикали світло (сміється – ред.)», – каже владика.
Керівниця волонтерського штабу «Ангар» Оля Валянік
Ольга використовує час, який з’являється завдяки відсутності електроенергії, для планування і навчання.
«Я розписую плани волонтерської діяльності на майбутнє. Систематизовую, кому що треба написати, відправляю повідомлення, і знаю, що коли світло з’явиться – вони дійдуть. Закриваю якісь дірки в цьому плані. Підтягую звітність тощо. Намагаюся вчитися, оскільки 9 місяців я «профукала» і не мала можливості займатися англійською, читати книги з маркетингу, комунікацій та управління персоналом. Зараз я, коли виїжджаю в місто, качаю книги на телефон. І коли нема світла – їх читаю. Проводжу час зі своїми собаками і пишу плани на ремонт будинку.
А ще, коли нема світла, я думаю, як мене дістала русня, і думаю, що треба вдвічі агресивніше донатити на всі благодійні фонди для того, щоб вони швидше здохли, а в нас було світло», – каже вона.
Депутатка Луцькради від Громадянського Руху «СВІДОМІ» Алла Надточій
Для Алли Надточій відсутність світла – гарна нагода весело провести час із донькою.
«Коли електроенергія зникає в робочий час – це проблема, але не така вже й значна. Просто переключаєшся з однієї діяльності на іншу. Вдома – зовсім інша справа, адже у мене дуже творча доця. Нудно не буває. За останні 9 місяців ми з сім’єю купили кілька павербанків та дуже багато свічок. Моя донька грає на музичних інструментах, і ми разом співаємо українських пісень. рашистам не зламати український дух. Ми і без світла впораємось», – каже депутатка.
Журналістка «Першого» Віта Сахнік
Віта купила чимало гірлянд на батарейках, і з радістю їх вмикає, коли світло у її квартирі зникає.
«Зазвичай я йду до когось в гості або працюю офлайн – просто пишу тексти. В мене поки не було критично довгих відключень, коли ноут сідав. плюс мобільний інтернет завжди є. Користуюсь гірляндами на батарейках, які розвісила в кожній кімнаті. Плюс ліхтарик. Свічками користуюсь дуже обмежено якраз через страх, що коти їх перевернуть.
Вода набрана стоїть, тому кількагодинне відключення можу пережити без проблем. Миюсь або невеликою кількістю холодної води або йду до когось, в кого гаряча вода є. Ранкову каву сьогодні готувала на туристичному пальнику. Виявилося, що за пів години до повернення світла. Якби знала, не готувала б», – розповідає Віта.
Вчителька української мови та літератури Надія Омельчук
Для Надії Омельчук наявність електроенергії – це наявність роботи. Нема світла – нема праці, пише вона. Але…
«Сьогодні я спробувала зробити масштабну «рокіровку» учнів між вимкненнями (то було щось, якщо врахувати, що таке доведеться робити часто) – вийшло! Ба, більше, ми з дитиною навіть встигли зганяти в АТБ, бо нема світла – магазин не працює.
З Аліною ми сьогодні складали з’ясувальні складнопідрядні речення. І всі вони були про русню, про вимкнення світла та про страх. То не спеціально, так воно просто вийшло. Але останнє речення було найкращим: «Я знаю, що Україна обов’язково переможе!»
З Данею ми тримали кулаки, щоб світло не зникло посеред заняття – і воно не зникло! Це було так трепетно…
З Іринкою нас виручив мобільний інтернет, який вчора безбожно «лежав»: цього разу світло було в мене, але його не було в неї (Одещина).
З Міланом ми дозаймалися через вайбер, бо світло все ж вимкнули.
Без камери, при свічках, по телефону, через вайбер чи інші месенджери, але клята мсклта нас не зламає. Буде дуже важко, але ми є і будемо, а от руззня – ні.
П.С. Я знаю, що вимикають електроенергію)) Але ж Світло – це про все-все…»
Подружжя луцьких аніматорів Мар’я Гвоздєва та Леонід Тивонюк
Мар’я і Льоня готують борщик при свічках і зустрічають друзів.
«Сьогодні вдень почала прибирати, складати речі і робити ті речі, до яких давно не доходили руки. Трішки пересадила вазони, хоч зараз і не ок це робити. Протерла підвіконня, думала про те, щоб помити вікна і навіть зняти скотч. Але вирішила лише добре протерти підвіконня і переставити частину вазонів з холодного підвіконня до пічки, до тепла», – розповідає Мар’я.
