Волинський кордон під надійним захистом, адже його боронить «Манюня». Вага чоловіка 140 кілограмів, а зріст – два метри. Такий позивний у військового ще з періоду строкової служби у 90-х.
Чоловік разом з побратимами безперервно тренуються, аби в потрібний момент продемонструвати свою міць не тільки в теорії, а й на практиці, – йдеться у сюжеті 12 каналу, – пише ВСН.
На волинському кордоні він несе службу та захищає рідну землю від можливого наступу з території Білорусі, ще з 24 лютого. Передача іранських безпілотників, завезення кількох тисяч росіян, зокрема кадирівців, а ще неоднозначні заяви Лукашенка, – все це не лякає, а навпаки, змушує волинських захисників ще більше тренуватися, щоби дати гідну відповідь ворогам.
«То наша земля. Сидять у Білорусі і в Росії – хай сидять. Ми їм не заважали жити», – зазначає сержант.
Свого часу Сергій серйозно захоплювався боротьбою та дзюдо. Вдома його чекають дружина, троє доньок та мама.
«Це мій вибір, а бо я голова сім’ї, сказавши іду – все. Хто їх буде захищати?!», – наголосив він.
Ця війна, каже чоловік, об’єднала українців, як ніколи.
«Українці, як бджоли. Вони собі трудяться, а коли на них нападають вони починають гризти. Ну, такі ми. Гуртом і батька легше бити», – розповідає «Манюня».
Про так званих ухилянтів, які усілякими способами намагаються виїхати з України чи тих, хто наживається на війні, у чоловіка також є своя думка.
«Це їхня совість. Я не знаю як вони будуть дивитися людям в очі. Я розумію, що там не кожен може… Немає стрижня чи духу йти там на війну. Я рахую, що якщо не можеш там стріляти, йди так помагай. текає то їхня совість, Бог їм суддя», – зазначив захисник.
