Від початку повномасштабної війни усі правоохоронці області цілодобово працюють у посиленому режимі. До щоденних обов’язків додалися чергування на блокпостах та додаткові наряди, – розповів начальник Головного управління Нацполіції Волині Юрій Крошко.
В керівника волинських поліцейських Суспільне розпитало про нюанси роботи у період воєнного стану, ефективність блокпостів та права і обов’язки громадян під час війни.
– 8 місяців триває уже повномасштабне вторгнення Росії, війна. Незважаючи на те, що Волинь – тилова область, чи змінила війна загалом криміногенну ситуацію у нашому регіоні. Які злочини найбільше фіксуєте?
– З початком війни, починаючи з 24 лютого кількість зареєстрованих злочинів різко впала. Перших місяців 2-3 була дуже низькою реєстрація. Це було пов’язано з тим, що люди переміщалися по країні – різні категорії людей, в тому числі й ті, хто живе за рахунок скоєння злочинів. Зараз збільшилась реєстрація, але загалом криміногенна ситуація зараз, якщо її можна так назвати, спокійніша, ніж в мирний час. З
Основним видами злочинів є крадіжки і шахрайства. Крадіжки – це помешкання громадян, побутові приміщення, гаражі. Те, що може принести швидкий прибуток – те, що можна вкрасти, продати і використати для своїх потреб. Шахрайства – це так звані телефонні, інтернет-шахрайства. Вони також з початку війни затихли, а зараз набули розповсюдження. Є в нас і здобутки з виявлення груп, що скоюють ці шахрайства. Є й поодинокі злочинці, затримуються, раз на тиждень такі шахраї.
– Яка ситуація із махінаціями щодо волонтерства?
– Слава Богу, це не поширений вид злочину, якщо говоримо про класичних так званих шахраїв, які під видом продажу військової амуніції чи одягу тактичного, це не виходить за рамки звичайного телефонного або інтернет-шахрайства, коли розміщується фейкове інтернет-оголошення. Просто зараз потреби набули люди саме в придбанні чогось для військових або військові купляють для себе, тому користаються цим шахраї.
Те, що стосується посадовців чи волонтерських організацій – все ви бачили на офіційних певних релізах різних правоохоронних органів, не тільки поліції. Справи розслідуються і крапку, якщо вони будуть скеровані до суду, в них поставить суд.
– Волинь – прикордонна область. Чи виявляєте ви канали переправлення призовників незаконні через кордон?
– Так, такі затримання теж були. Були затримання медичних працівників, різних інших медичних установ, які сприяли отриманню документів на перетин кордону людям військовозобов’язаним, призовного віку, які не повинні виїжджати за кордон. Також були випадки фіксації тих, хто пропонував включити людей у списки поїздок волонтерів, від благодійних організацій, такі люди також затримувалися і справи розслідуються.
Говорити про те, що причетні до цього саме волонтерські організації поки що зарано.
– Яка ефективність роботи на блокпостах?
– На блокпостах були затримані злочинці, які перебували в розшуку, затримувались автомобілі, які були в розшуку, також був випадок затримання особи, яка приймала участь в незаконних збройних формуваннях на територій так званої ДНР ще з 2014-го року. Ця особа ще на початку війни, коли насиченість нарядами на кордоні і на території області була недостатня, перетнула незаконно кордон, затримали її на блокпості, попрацювали і побачили, що … відпрацювали її в тому числі і за допомогою поліграфа.
– Доволі часто зараз з’являється інформація про замінування у Луцьку і поліція ці події не коментує. Чому?
– Це все робиться противником для дестабілізації обстановки на тих територіях, на яких не ведуться бойові дії. Одна із цілей такої їхньої операції на мирних територіях – це розповсюдження паніки, дестабілізація роботи органів влади, в тому числі і поліції. Одним із результатів їхньої діяльності може бути формування інформації в ЗМІ, а потім її ретрансляція на телеграм-каналах, в соцмережах. Тому ми не коментуємо.
У зв’язку з тим, що в нас введений правовий режим воєнного стану, і це дозволяє нам не коментувати такі заходи, тому що це лише зашкодить загальній обстановці на території області.
– Чи залучені волинські поліцейські, працівники Головного управління Нацполіції в області до розслідування злочинів, вчинених російськими військовими на територіях України?
– Так, це одне із завдань, які виконують наші поліцейські на деокупованих територіях. Безпосередньо беруть участь техніки-криміналісти слідчого управління в оглядах місць, в ексгумаціях тіл загиблих людей, в місцях, де катували людей, збирання доказів для того, щоб потім все можна було використати в суді над військовими злочинцями.
– 22 жовтня Волинь зазнала ракетних ударів і зараз є проблеми з електрикою. Менше світла на вулицях, подекуди його зовсім нема. На вашу думку, чи вплине це на ситуацію зі злочинністю?
– Чи вплине – побачимо, але може вплинути і щоб не вплинуло, ми в таких місцях точно збільшуємо присутність поліції і на вулицях, і в тих районах, де немає світла. Ми зробимо все, щоб не вплинуло.
– У нас діє комендантська година на сьогодні, від 00.00 до 5 ранку. Скажіть, на сьогодні чи є потреба в комендантській годині?
– Потреба в комендантській годині є, тому що у країні війна. Дорогами рухаються не завжди законослухняні громадяни або навіть не прості злочинці, а вороги нашої держави. Не лише по дорогах, а й по території міст. В темну пору доби найлегше скоювати якісь диверсійні заходи, проводити розвідку, в темну пору доби менше транспорту, менше людей, більше доступу до якихось територій. Тому комендантська година потрібна.
– В період воєнного стану, що потрібно знати про свої права, на які нюанси навколо себе звертати увагу, аби бути корисними?
Щодо своїх прав, всі їх знають, в нас люди орієнтуються у своїх правах і хотілося б, щоб більше розуміли свої обов’язки, якщо чесно. Період воєнного стану, правовий режим воєнного стану накладає на кожного з нас якісь обмеження, в тому числі і на цивільних людей. Це час перебування на вулицях, в громадських місцях, пересування в деяких місцях заборонено.
Деякі люди намагаються попри охорону, поліцію, намагаються проникнути на якісь об’єкти. Таких людей затримують і до них вже виникають питання, виникають підозри, які, можливо, і безпідставні, але витрачається час, людина перевіряється – хто він, чого, чому туди хотів проникнути, а він просто вирішив, що йому там треба бути.
